Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 Досить <g/> , що за недавніх часів не можна було ваші енциклопедії взяти до рук <g/> : в тій того партійного діяча немає <g/> , а в іншій — іншого <g/>
doc#100 Хоча <g/> , на кожному з цих <g/> , та й інших <g/> , сильних імен неодмінно <g/> , хотіли б вони цього чи ні <g/> , а радянське життя наклало свій відбиток <g/> , що тут вже зробиш <g/> .
doc#100 Доживете до моїх 85-ти <g/> , переконаєтеся <g/> , що то є. Ще років 15 — 20 тому <g/> , коли мені треба було написати невелику статтю чи рецензію <g/> , я сідав за друкарську машинку вранці <g/> , а під вечір виймав останню сторінку <g/> .
doc#100 Ви згадали Париж <g/> , а я згадав там Леонида Плюща <g/> .
doc#100 Кілька років тому вийшла його книжка про Шевченка <g/> , а ось <g/> , здається <g/> , вже друкується в Канаді монографія про Миколу Хвильового — цілком своєрідне дослідження <g/> , особливо під кутом філософської підоснови творчости цього письменника <g/> .
doc#100 А взагалі <g/> , як мовиться <g/> , кожному овочеві своя пора достигання <g/> , а кожній людині — свій шлях пізнання <g/>
doc#101 Не густо й на тих <g/> , хто не один раз встиг побувати в Сучаві та інших містах сусідньої Румунії і знає не лише про валютні курси <g/> , а й про унікальні православні храми в Драгомирні <g/> , Гуморі <g/> , Молдавиці <g/> , Сучевиці <g/> , Тиргу Немці <g/> , Воронці <g/> , позначені в міжнародних туристичних путівниках і так мало відомі тим <g/> , хто й культурно <g/> , й просторово перебуває близько до них <g/> .
doc#101 Ю. Шевельов мав різні зустрічі <g/> : з викладачами і студентами філологічного факультету Чернівецького університету <g/> , з мером міста Віктором Павлюком <g/> , на телебаченні в передачі Параски Нечаєвої « <g/> Спочатку було слово <g/> » <g/> , з колективом філологічного факультету Кам'янець-Подільського педінституту — і скрізь було багато людей <g/> , знайомих з працями Ю. Шевельова <g/> , скрізь було багато запитань <g/> , а особливо — в студентській авдиторії <g/> : </p><p> — Хто були Ваші учителі <g/> ? </p>
doc#101 Коли приїхав спочатку до Німеччини <g/> , а потім — Швеції <g/> , то відкрив для себе головне те <g/> , що все <g/> , чого я навчився і що знав досі <g/> , було далеко не достатнім <g/> , провінційним <g/> .
doc#101 Так що чи буде перевидання цих книжок — не знаю <g/> , а щодо автографу — то я цілком до Ваших послуг <g/> .
doc#101 Розум каже одне <g/> , а серце каже інше <g/> .
doc#101 є виправдальні обставини <g/> , по-перше <g/> , я філолог <g/> , і я не тільки розмовляю <g/> , а й контролюю своє мовлення <g/> , і в цьому всі філологи — ненормальні люди <g/> , бо
doc#101 А взагалі — 80 — 85 відсотків мого мовлення — українське <g/> , а 15 — 20 — англійське або слов'янськими мовами <g/> . </p>
doc#101 н. е. <g/> , проте поняття окремішности мови народжується не в сумі мовних фактів <g/> , а в мовній свідомості <g/> .
doc#101 почути українські голоси <g/> , побачити українські обличчя <g/> , поза тим я хотів побачити свою стару батьківщину — а це <g/> , власне <g/> , єдино можливо зробити <g/> , якщо контактуватися <g/> , або <g/> , як кажуть у вас <g/> , спілкуватися з людьми <g/> .
doc#101 От вона є — а от вона розтанула <g/> .
doc#101 Я гавкаю здебільшого не на конкретних осіб <g/> , а на явища <g/> .
doc#101 Дехто казав <g/> , що я правильно гавкаю <g/> , а дехто казав <g/> , що роблю це через недоуцтво <g/> , через неосвіченість <g/> , через темноту <g/> .
doc#101 <p> Але в українській еміграції це означає ізолювання від багатьох і багатьох <g/> , навіть колег <g/> , а тим більше <g/> , людей менше освічених <g/> . Так що елементи цього є. Але я не
doc#101 Так що завжди старався розрізнити <g/> , що є шумовиння <g/> , а що є сутність <g/> .