Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Уже напровесні 1942 року <g/> , коли в місті остаточно вичерпалося все їстівне <g/> , а нового врожаю ще не було <g/> , Н. із санчатами вирушив пішки <g/> , у хурделицю <g/> , аж під Богодухів засніженими рівнинами <g/> , шоб виміняти вишивки роботи його сестри на щось поживне <g/> , і тріюмфально привіз до Харкова аж цілу конячу ногу <g/> .
doc#0 Нічого не було б легшого вартовим на роздоріжжях <g/> , як затримати Н. <g/> , відібрати візок <g/> , а то й жартома підстрелити <g/> .
doc#0 І Харків був не місто <g/> , не Харків навіть <g/> , а якийсь покруч <g/> , Шаркоф звали його німці <g/> , хоч і німецьким місто це не було <g/> . </p>
doc#0 Шевченка в халаті клепарівського крою ще не було <g/> , а в бібліотеці НТШ рухливий Володимир Вікторович Дорошенко саме кінчав повертати на свої місця небезпечні книжки <g/> , видалені було через небезпечність у місяці зайд зі Сходу і своїх місцевих ентузіястів <g/> , а коло ратуші пильнував довкілля геральдичний лев <g/> , бажаючи чемно піднести лапу <g/> .
doc#0 Шевченка в халаті клепарівського крою ще не було <g/> , а в бібліотеці НТШ рухливий Володимир Вікторович Дорошенко саме кінчав повертати на свої місця небезпечні книжки <g/> , видалені було через небезпечність у місяці зайд зі Сходу і своїх місцевих ентузіястів <g/> , а коло ратуші пильнував довкілля геральдичний лев <g/> , бажаючи чемно піднести лапу <g/> .
doc#0 Папірчики про працю з німецької або замаскованої під німецьку установи ( <g/> а деякі були українські складом і суттю <g/> , афірмовані під німецьку і прикрашені тим-таки орлом непевної породи зі свастикою в пазурях <g/> ) вимагалися й придавалися <g/> .
doc#0 Відповідно призначається українська людина <g/> , але формально <g/> , а певною мірою й культурно — німець <g/> , райхсдойче Голубовський <g/> .
doc#0 Вулицями Москви Сталін переганяє сотні тисяч німецьких полонених — дорогою до заполярних таборів смерти <g/> , а у Львові німецько-український юрист дістає наказ опрацювати німецький кодекс права для місцевої людности <g/> , а власне для німецьких суддів <g/> , щоб вони правно й правильно керували своїми підвладними <g/> .
doc#0 Вулицями Москви Сталін переганяє сотні тисяч німецьких полонених — дорогою до заполярних таборів смерти <g/> , а у Львові німецько-український юрист дістає наказ опрацювати німецький кодекс права для місцевої людности <g/> , а власне для німецьких суддів <g/> , щоб вони правно й правильно керували своїми підвладними <g/> .
doc#0 Сам Голубовський — голова і знавець німецького права <g/> ; Паше-Озер- ський <g/> , експерт з радянського права <g/> , до якого українці <g/> , мовляв <g/> , звикли і люблять <g/> ; пані Соня <g/> , львів'янка <g/> , яка секретарює й друкує <g/> ; а оце відтепер — ще Н. </p><p> Вибір людей у теорії доцільний <g/> , охоплює все головне <g/> , що знають або повинні знати майбутні судді й правники в такому собі Луганську <g/> , на Поліссі <g/> , Гуцульщині й де там ще <g/> .
doc#0 Н. поняття не має про судовий жарґон з російськомовним судом і законами <g/> , а що вже казати про суд німецький <g/> , чи російський <g/> , чи будь-який ще <g/> .
doc#0 Голубовський-адвокат думає <g/> , підшкірно переконаний <g/> , що Теміда <g/> , а з нею <g/> , мабуть <g/> , і ввесь Олімп <g/> , природно мислять і промовляють — ви гадали б — по-грецьки <g/> ?
doc#0 Обговорення однієї львівської картки могло тривати годинами <g/> , переходило у свого роду наукові виклади <g/> , і поки пані Соня заповнить якусь картку <g/> , сперечання розтягалося на години <g/> , а то й дні <g/> .
doc#0 Його ґетри <g/> , його бриджі <g/> , саме добротне <g/> , німецьке <g/> , а може <g/> , колись англійське <g/> , вбрання цегляного кольору явно не були « <g/> визволені <g/> » на схід від Сяну <g/> .
doc#0 Хоч у першому це було кілька днів <g/> , а в другому — майже півтора року <g/> .
doc#0 Другим був сільськогосподарський <g/> , який був доручений Українському науковому інститутові в Берліні <g/> , а персонально — економістові Романові Димінському <g/> .
doc#0 <p> Мірчук не був великим ученим <g/> , але він геніяльно вмів маневрувати між берлінськими партійними й колопартійними урядовцями <g/> , знав у цих бюрократичних фортецях усі ходи й виходи <g/> , досконало уявляв <g/> , як <g/> , коли <g/> , де і з ким треба перемовитися ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина його була німкеня <g/> , а дочка була німецькою фройляйн без догани <g/> .
doc#0 Ще день <g/> , і Н. їхав поїздом ( <g/> а це не завжди було просто <g/> ) на оглядини й переслухи <g/> . </p>
doc#0 <p> З його зв'язками і впливами <g/> , Мірчук зумів розбудувати науковий колектив <g/> , а також і солідну наукову бібліотеку <g/> , — кажуть <g/> , близько 35 тисяч назв <g/> .
doc#0 Та й німецький партійний провід хотів не чистої науки <g/> , а довідкової прибудови при урядових інституціях <g/> .