Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#96 Чорноземлі там ані крихітки <g/> , а її ялові формації з лави нікого не ваблять <g/> .
doc#72 Єдлінська 101 <g/> , — є тільки етимологічним правописом <g/> ) <g/> , і вдатися до етимологічного правопису <g/> , що справді був радше псевдоетимологічним <g/> : коли о переходило в і <g/> , його позначали о <g/> , але коли е переходило в і <g/> , його позначали не е <g/> , а ѣ. Одначе цей правопис був обов'язковим кілька років <g/> . </p>
doc#40 бам — ба+л+ам <g/> , гай — га+л+ай <g/> , дзень — дзе+л+ень <g/> , тень— те+л+ень <g/> , бах— ба+р+ах <g/> , тах — та+р+ах <g/> , шах — ша+р+ах <g/> , шкеберть — шке+р+еберть <g/> , му — му+г+у <g/> , пу — пу+г+у <g/> , а — а+г+а <g/> , о — о+г+о. Ці інфіксовані або простягнені вигуки показують двотактність або інтенсивність звуку і дуже часто склеюються з первісними вигуками в один складний типу дзень-дзелень <g/> . </p>
doc#41 Жінка в творі носій вічного біологічно-почуттєвого первня <g/> , власне <g/> , не первня <g/> , а — в концепції Домонтови-ча - основи людського життя <g/> .
doc#10 Ширячися звідти на північ <g/> , зміна ця справді мога прищеплюватися не в усіх категоріях слів <g/> , а — в умовах взаємодії з польською мовою —в тих словах <g/> , де польська мова мала ȩ. Одначе і тут вплив цей був взаємний <g/> , бо як показують новіші досліди27 <g/> ) <g/> , самі польські діялекти в цих випадках утрачали — під українським <g/> , мабуть <g/> , впливом — носовість так що обидві мови </p><p> діставали в наслідок вирівнювання <g/> , створеного відмінними процесами <g/> , той самий наслідок — ‘е. Може постати питання про те <g/> , чому ж у гуцульських говірках 'а >'е. Наскільки нам взагалі приступні причини цього явища <g/> , я б шукав їх радше в балкансько-українських мовних зв'язках <g/> , конкретніше — румуно-болгарських <g/> ,
doc#94 Марксова борода добре надавалася на нового Саваофа <g/> , а — коли Ленін помер <g/> , а Троцького розвінчано — Сталін став кривавим Месією <g/> , що провадив до нового раю <g/> , тепер не на небі <g/> , а на землі <g/> . </p>
doc#44 Не в сенсі свідомої фальсифікації <g/> , а — цілком припустимо — в довільній комбінації варіянтів <g/> , " <g/> поліпшеннях <g/> " і т. п. Аж ніяк не хочу ставити під сумнів добрі наміри Харцієва ( <g/> самого <g/> ?
doc#76 Цей етап — факт не тільки лінгвістичний <g/> , а — і насамперед — соціяльно-психологічний <g/> .
doc#25 Але кожне наріччя не тільки переформовує назовні ці елементи <g/> , а — і це головне — встановлює в них власні співвідношення <g/> .
doc#26 Котляревський застосовував суржик не тільки в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , а — іншим способом — і в своїх п'єсах у таких партіях <g/> , як Возний або Финтик <g/> , ідучи тут за традицією бароккової інтермедії <g/> .
doc#6 З європейських літератур <g/> , крім Казандзакіса <g/> , згадано ще Ібсена <g/> , але в фатальному контексті <g/> : не просто Ібсен <g/> , а “ <g/> драматург Ібсен <g/> ” <g/> , — що доводить або мале знайомство автора з письменником <g/> , або настанову на читача <g/> , що мало з Ібсеном знайомий <g/> .
doc#25 <p> Таким чином Михальчук доходить до висновку <g/> , що “ <g/> мова складається власне <g/> , з фонем <g/> ; прості ж звуки є лише матеріял для останніх <g/> ” <g/> , що “ <g/> органічний елемент <g/> ” мови — це її фонеми <g/> , а “ <g/> звичайні конкретні звуки <g/> ” — неорганічний елемент <g/> .
doc#72 Ще до окупації Галичини й Волині Юрій Яновський написав <g/> , а “ <g/> Літературна газета <g/> ” надрукувала його статтю “ <g/> Народна мова <g/> ” ( <g/> “ <g/> Літературна газета <g/> ” ч.34 з 4 липня 1939 <g/> ) <g/> .
doc#72 Оскільки за керівництва Кагановича наукові книжки не друкувалися <g/> , а “ <g/> Мовознавство <g/> ” було єдиним органом <g/> , де мовознавці могли вмістити свої праці <g/> , 61 то не буде жадним перебільшенням сказати <g/> , що розвиток мовознавства на Україні цілковито загальмовано <g/> . </p>
doc#72 Ввесь період тривав двадцять років <g/> , а “ <g/> нове ставлення <g/> ” поширилося вже після стабілізації мовного ( <g/> й соціяльного <g/> ) фронту <g/> .
doc#25 шелесних <g/> , то вони таки ствердли пізніше <g/> , а це сталося не через те <g/> , що їх м'якість передалася вставному й <g/> , що потім випав ( <g/> нье > нйе > не <g/> ) <g/> , як думав Боґородіцький ( <g/> і фактично Шахматов <g/> ) <g/> , а “ <g/> пересуненням артикуляції цих голосних у більш задню частину піднебіння <g/> ” ( <g/> 10 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , що Михальчук уважав взагалі за характеристичну рису української артикуляційної бази супроти інших східньослов'янських мов ( <g/> 3 <g/> , 51 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Пейзажі Куриликові здебільшого мають подібні малі побутові деталі десь на задньому пляні або збоку <g/> , а “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” або “ <g/> Споглянь людину без Бога <g/> ” ( <g/> ч. 19 <g/> ) мають десятки таких епізодів <g/> .
doc#72 У 1928 році він опублікував у органі ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) статтю про “ <g/> теорію боротьби двох культур <g/> ” ( <g/> на Україні його офіційно подавано як творця цієї теорії <g/> ) <g/> , у якій твердив <g/> , що на даному етапі головною небезпекою є не прояви русифікаційних тенденцій на Україні <g/> , а “ <g/> що стукає в двері <g/> , стихія куркульського шовінізму <g/> , сьогодні потребує особливої уваги <g/> ” ( <g/> Лебедь 1928 <g/> , 87 <g/> ) <g/> . </p>
doc#28 <p> Отже <g/> , вся дія відбувається не в натурі <g/> , не в природі <g/> , а <g/> …
doc#52 Бож не можна брати серйозно одинєдиний виступ одного автора <g/> , правда <g/> , надрукований двічі <g/> , раз з підписом Ский у паризькій « <g/> Русск-ій Мысл-i <g/> » ( <g/> 6 листопада 1975 <g/> ) <g/> , а вдруге під прізвищем Сергей Рафальский у нью-тюркському « <g/> Новом русском слове <g/> » ( <g/> 18-19 листопада 1975 <g/> ) і під різними назвами <g/> , автора явно старорежимного <g/> , що нічого не зрозумів і не навчився і ніколи не зрозуміє й не навчиться <g/> , що намагався збути тему ненависти заявою <g/> , що вона <g/> , ненависть <g/> , не страшна <g/> , а <g/> …