Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Властивості <g/> , зв'язані з часом <g/> , місцем <g/> , виглядом <g/> , розміром <g/> , окреслюють наростки -ин ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом на закінченні <g/> ) і -інь <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Варте уваги <g/> , що наросток -ин ( <g/> а <g/> ) з наголосом на закінченні має прямо протилежне <g/> , себто збірне значення <g/> : ярина <g/> , озимина <g/> , садовина <g/> , дичина ( <g/> але і тканина <g/> ) <g/> ; з наголосом на корені цей же наросток окреслює збірно м'ясива <g/> , напр <g/> .
doc#40 Загальніше значення має наросток -ин ( <g/> а <g/> ) <g/> , -чина ( <g/> а <g/> ) <g/> , -ин ( <g/> я <g/> ) <g/> , -інь <g/> , напр <g/> .
doc#40 Своєрідне забарвлення мають наростки -яг ( <g/> а <g/> ) і -ул ( <g/> я <g/> ) <g/> , що зв'язують згрубілість і фамільярність з певною добродушністю ( <g/> парняга <g/> , блудяга <g/> , добряга <g/> ; дівуля <g/> , бридуля <g/> ) і наросток -ин ( <g/> а <g/> ) <g/> , що не зв'язує зневажливу оцінку з згрубілістю <g/> , а натомість іноді — з здрібнілістю ( <g/> свитина <g/> , кобилчина <g/> , чарчина <g/> ) <g/> .
doc#40 Назви одружених жінок за чоловіком у народній мові творяться подеколи наростком -их ( <g/> а <g/> ) <g/> , наголошеним <g/> , коли корінь — не власне ім'я <g/> , напр <g/> .
doc#40 Згадаємо з них -к- ( <g/> -ок <g/> , -к ( <g/> о <g/> ) <g/> , -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) <g/> , -ц ( <g/> е <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> 3. У здрібнілих іменниках жіночого і середнього роду 1-ої відміни з наростками -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , -очк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -оньк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -к ( <g/> о <g/> ) <g/> , -ц ( <g/> е <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Поза тим слова з наростком -к ( <g/> а <g/> ) в значенні дії здебільшого забарвлені дещо діялектно <g/> , і літературна мова виявляє тенденцію позбуватися їх <g/> : так господарку заступило господаріво <g/> , бранку — брання або набір ( <g/> добір <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .
doc#40 <p> Назви осіб жіночого роду здебільшого творяться від відповідних назв чоловічого роду <g/> , при чому є досить чіткі відповідники наростків <g/> , а саме <g/> : до слів з наростками -ак <g/> , -ар <g/> , -ач <g/> , -ій <g/> , -up <g/> , -іст <g/> , -тель <g/> , -ун звичайно додається наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Окремого розгляду заслуговує наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , посилено прищеплюваний у процесуальному значенні на пдсовєтській Україні в пресі і в літературі ( <g/> копка <g/> , возка <g/> , очистка <g/> , підготовка <g/> ) <g/> .
doc#40 , чистка в значенні політичної перевірки тощо <g/> ) <g/> , загалом наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , коли він в'яжеться безпосередньо з коренем <g/> , рідко означає процеси ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Частіше наросток -к ( <g/> а <g/> ) означає дію <g/> , коли перед ним є ще наростки -ан- або -ін- <g/> , напр <g/> .
doc#40 Певну ролю відіграє в цьому і гомонімія <g/> : наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , як ми вже знаємо <g/> , творить і назви осіб жіночої статі <g/> , тож господарка може означати те саме <g/> , що господиня <g/> , а бранка і справді означає полонену <g/> .
doc#40 Загалом <g/> , отже <g/> , наросток -к ( <g/> а <g/> ) в процесуальному значенні не чужий українській мові <g/> , але не належить до найулюбленіших і найпродуктивніших <g/> , поступаючися наросткам -нн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -тт ( <g/> я <g/> ) з їхнім дещо книжним забарвленням і нульовому наросткові з його часто народним забарвленням <g/> . </p>
doc#40 Значення знаряддя як своє головне значення мають наростки -л ( <g/> о <g/> ) ( <g/> -ил ( <g/> о <g/> ) <g/> , -ал ( <g/> о <g/> ) <g/> ) з наголосом перед наростком і особливо -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , найчастіше в ускладненій формі -алк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -авк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -илк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -ілк ( <g/> а <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Цей наросток використовується також для творення назв самиць тварин <g/> , перетягаючи тоді на себе наголос <g/> : вовк — вовчиця <g/> , лис — лисиця <g/> , лев — левиця <g/> ; а в назвах осіб відповідно до наростка іменників чоловічого роду -ець ще частіше вживається -ниц ( <g/> я <g/> ) і -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#72 П. Горецький обстоював наростки -нн ( <g/> я <g/> ) <g/> , —тт ( <g/> я <g/> ) <g/> , і -к ( <g/> а <g/> ) у віддієслівних іменниках <g/> ; -чик і -щик у назвах дійових осіб <g/> ; - видний у прикметниках з ознакою подібности <g/> ; -ир- в запозичених дієсловах <g/> , — з яких усі <g/> , крім перших двох <g/> , перенесено з російської мови ( <g/> “ <g/> Мовознавство <g/> " 1 <g/> , 37-57 <g/> ) <g/> .
doc#40 За зразок тут правили ті дієслова другої дієвідміни <g/> , що мають основу теперішнього часу на -р- <g/> , -Л- <g/> , -н- ( <g/> а також дієслова першої дієвідміни на -оти типу колоти і дієслово орати <g/> ) <g/> , які мають ці приголосні твердими в усіх особах <g/> , крім саме першої особи однини і третьої множини <g/> , напр <g/> .
doc#40 Наросток -еч ( <g/> а <g/> ) може набирати і значення властивости чи стану <g/> ; власне <g/> , тоді він виступає в формі -неч ( <g/> а <g/> ) <g/> : ворожнеча <g/> , дорожнеча <g/> , колотнеча <g/> , порожнеча <g/> . </p>