Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 а яке змістовне <g/> !
doc#45 Передрукові вона 1905 р. у збірнику " <g/> Из записок по теории словесности <g/> " а 1913 р. у третьому виданні напопулярнішої на той час праці " <g/> Мысль и язык <g/> ” ( <g/> перше видання - 1862 <g/> ) <g/> .
doc#9 Тільки мовець <g/> , що не говорить по-російськи <g/> , може елімінувати з мови русизми <g/> , тільки мовець <g/> , що не говорить по-польськи <g/> , може вилучати з мови польонізми <g/> , або <g/> , кажучи це саме словами самого А. Кримського <g/> : « <g/> Україна може служити міркою " <g/> польонізмів <g/> " ( <g/> а Галичина з свого боку міркою квазімоскалізмів <g/> ) »1. Отже <g/> , з цього погляду якісь слова типу дощенту <g/> , принаймні <g/> , плентатися або поренчата практично <g/> , з погляду конкретної мовної політики не є польонізми <g/> , бо їх уживає як свої уся Велика Україна <g/> , хоч мовознавець легко відзначить незаперечні зовнішні ознаки польського походження в них <g/> , а двомовний ( <g/> українською і польською мовою <g/> ) галичанин постійно відчуватиме їхнє польське походження <g/> . </p>
doc#40 Тільки історично-порівняльною аналізою <g/> , наприклад <g/> , можна виявити наросток -ть у словах смерть ( <g/> корінь -мер- <g/> ) <g/> , пам'ять ( <g/> корінь -м'я- <g/> ) <g/> , волость ( <g/> корінь волод- <g/> ) <g/> , вість ( <g/> корінь від- <g/> ) <g/> , честь ( <g/> корінь чет- <g/> ) або наросток -н ( <g/> о <g/> ) в словах вікно <g/> , сукно <g/> , віно або наросток -од ( <g/> -ад <g/> ) ( <g/> а <g/> ) в словах свобода <g/> , господа <g/> , громада тощо <g/> .
doc#40 : двоє очей ( <g/> основа однини ок ( <g/> о <g/> ) — основа множини оч ( <g/> і <g/> ) <g/> ) <g/> , двоє друзів ( <g/> основа однини друг — основа множини друз ( <g/> і <g/> ) <g/> ) <g/> , троє дівчат ( <g/> основа однини дівч ( <g/> ин <g/> ) ( <g/> а <g/> ) ( <g/> основа множини дівчат ( <g/> а <g/> ) <g/> , четверо селян ( <g/> основа однини селянин — основа множини селян ( <g/> и <g/> ) <g/> ) тощо <g/> , пор <g/> .
doc#40 ) <g/> ; -н ( <g/> я <g/> ) ( <g/> солдатня <g/> , босячня <g/> , матросня <g/> , комашня <g/> ) — обидва з кінцевим наголосом <g/> ; -от ( <g/> а <g/> ) <g/> , -еч ( <g/> а <g/> ) з наголосом на наростку <g/> , рідше -ав ( <g/> а <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Значення знаряддя як своє головне значення мають наростки -л ( <g/> о <g/> ) ( <g/> -ил ( <g/> о <g/> ) <g/> , -ал ( <g/> о <g/> ) <g/> ) з наголосом перед наростком і особливо -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , найчастіше в ускладненій формі -алк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -авк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -илк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -ілк ( <g/> а <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#40 Значення знаряддя як своє головне значення мають наростки -л ( <g/> о <g/> ) ( <g/> -ил ( <g/> о <g/> ) <g/> , -ал ( <g/> о <g/> ) <g/> ) з наголосом перед наростком і особливо -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , найчастіше в ускладненій формі -алк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -авк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -илк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -ілк ( <g/> а <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#40 Опріч цього <g/> , для творення назв осіб жіночого роду використовуються ще наростки -ин ( <g/> н <g/> ) ( <g/> -ен ( <g/> я <g/> ) <g/> ) ( <g/> княгиня <g/> , бойкиня <g/> ; туркеня <g/> , німкеня <g/> ) і -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> пряха <g/> , дбаха <g/> ) <g/> , обидва з наголосом завжди на наростку <g/> , останній без прямого відповідника в іменниках чоловічого роду <g/> .
doc#40 Уже не мають продуктивности на ознаку процесу наростки -б ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом на кінці <g/> ) ( <g/> плавба <g/> , боротьба <g/> ) <g/> , -ань ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> копань <g/> , ламань <g/> ; у Тичини — плавань <g/> ) <g/> , архаїчний наросток -в ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> битва <g/> , ловитва <g/> , молитва <g/> ) <g/> , -іж ( <g/> з наголосом на останньому складі <g/> ) ( <g/> грабіж <g/> , крутіж <g/> , карбіж <g/> ) <g/> , -иц ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на наростку <g/> ) ( <g/> возовиця <g/> , косовиця <g/> ) <g/> .
doc#40 Такий є <g/> , наприклад наросток -б ( <g/> а <g/> ) <g/> , що означає назви дій <g/> , процеси ( <g/> молотьба <g/> , боротьба <g/> , плавба <g/> , лічба <g/> , сівба <g/> , гульба <g/> ) <g/> , а далі психічні стани й почування ( <g/> журба <g/> , ганьба <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Кілька наростків сполучають значення збірности з зневажливим забарвленням <g/> , а саме <g/> : -в ( <g/> а <g/> ) ( <g/> жінва <g/> , мишва <g/> , кітва <g/> , дітва <g/> ; пор <g/> .
doc#40 Уже не мають продуктивности на ознаку процесу наростки -б ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом на кінці <g/> ) ( <g/> плавба <g/> , боротьба <g/> ) <g/> , -ань ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> копань <g/> , ламань <g/> ; у Тичини — плавань <g/> ) <g/> , архаїчний наросток -в ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> битва <g/> , ловитва <g/> , молитва <g/> ) <g/> , -іж ( <g/> з наголосом на останньому складі <g/> ) ( <g/> грабіж <g/> , крутіж <g/> , карбіж <g/> ) <g/> , -иц ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на наростку <g/> ) ( <g/> возовиця <g/> , косовиця <g/> ) <g/> .
doc#40 ) <g/> ; -н ( <g/> я <g/> ) ( <g/> солдатня <g/> , босячня <g/> , матросня <g/> , комашня <g/> ) — обидва з кінцевим наголосом <g/> ; -от ( <g/> а <g/> ) <g/> , -еч ( <g/> а <g/> ) з наголосом на наростку <g/> , рідше -ав ( <g/> а <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Наросток -еч ( <g/> а <g/> ) може набирати і значення властивости чи стану <g/> ; власне <g/> , тоді він виступає в формі -неч ( <g/> а <g/> ) <g/> : ворожнеча <g/> , дорожнеча <g/> , колотнеча <g/> , порожнеча <g/> . </p>
doc#40 Є наросток -изн ( <g/> а <g/> ) <g/> , що показує спадщину по комунебудь ( <g/> дідизна <g/> , материзна <g/> ; вітчизна <g/> , поширивши своє значення <g/> , стала означати 'рідний край' <g/> ) <g/> .
doc#40 Значення знаряддя як своє головне значення мають наростки -л ( <g/> о <g/> ) ( <g/> -ил ( <g/> о <g/> ) <g/> , -ал ( <g/> о <g/> ) <g/> ) з наголосом перед наростком і особливо -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , найчастіше в ускладненій формі -алк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -авк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -илк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -ілк ( <g/> а <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 , риба ( <g/> як продукт харчування <g/> ) <g/> , хліб <g/> , зерно тощо <g/> , то стане зрозумілою і наявність спеціального наростка <g/> , що підкреслює поодинокість <g/> , — наростка ( <g/> завжди наголошеного <g/> ) -ин ( <g/> а <g/> ) <g/> : рибина <g/> , хлібина <g/> , жарина <g/> , насінина <g/> , зернина <g/> , крижина <g/> , днина <g/> , напр <g/> .