Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 до різних річників <g/> , він був на рік старший <g/> , а зв'язки між річниками були тоді дуже обмежені <g/> .
doc#21 й справжньою людиною — не письменником <g/> , а мистцем Яковом Гніздовським <g/> . Але розмову про
doc#22 , найхарактеристичніша проблема XX сторіччя <g/> , а проблеми техніки і атомової бомби — це тільки
doc#23 поезія кінчається не висловом надії <g/> , а розпачливим запитанням- констатацією <g/> : </p><p> Нащо ж
doc#24 тільки в одному <g/> : не лише продовжувач <g/> , а синтезатор <g/> , — а це далеко більша й почесніша
doc#25 тим <g/> , що він був не тільки збирачем фактів <g/> , а і шукачем нових методологічних шляхів <g/> . З цього
doc#26 , 1841 р. Але вона — частина « <g/> Гайдамаків <g/> » <g/> , а « <g/> Гайдамаки <g/> » почато 1839 р. Отже <g/> , виходьмо з
doc#27 » ( <g/> 1839 <g/> ) <g/> , але це літературна стилізація <g/> , а не справжні послання від людини до людини <g/> . </p>
doc#28 тоді здебільшого не розвинулося органічно <g/> , а було обрубане в цвіту <g/> , лишилися тільки бічні
doc#29 ще не було <g/> . </p><p> Отже <g/> , спогад <g/> . Не конче <g/> , як було <g/> , а як запам'яталося <g/> . З різним ступенем
doc#30 пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2
doc#31 правда <g/> , переважно про оповідання Хвильового <g/> , а не памфлети <g/> , — хоч вони слушно відзначили один з
doc#32 Свою наукову позицію вони ще твердо знали <g/> , а от зв'язки з Заходом у них були послаблені або
doc#33 вони були гнані <g/> , мов релігійні обряди <g/> , а тепер їх практикують по клюбах <g/> , як один із
doc#34 . Для поета важить прозирання в суть явища <g/> , а не відтворення його <g/> , цього явища <g/> , конкретної
doc#35 хворобам і злидням <g/> . Саме ці міркування <g/> , — а не тільки дата 250-річчя з дня смерти ( <g/> З вересня
doc#36 друзів і послідовників <g/> : якщо потрібна порада <g/> , а мене немає в кімнаті <g/> , то відповісти може М. М. <g/> ,
doc#37 тим <g/> , що Нюрнберг стояв — чи лежав — у руїнах <g/> , а Фюрт був фактично неторкнений війною й бомбами
doc#38 того часу істотно були не нації і не держави <g/> , а релігія <g/> . Твір написаний чи перекладений у
doc#39 повістей <g/> , наша література ще не знала такої у к р а ї н с ь к о ї книжки <g/> , як « <g/> Старший боярин <g/> » Осьмаччин