Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Але ми належали до різних річників <g/> , він був на рік старший <g/> , а зв'язки між річниками були тоді дуже обмежені <g/> .
doc#21 <p> Нью-Йорк <g/> , січень 1988. </p><p> ( <g/> « <g/> Нові Дні <g/> » <g/> , квітень <g/> , 1988 <g/> ) </p><p> </doc> </p><p> Посередньо моя діяльність у МУРІ звела мене з однією цікавою й справжньою людиною — не письменником <g/> , а мистцем Яковом Гніздовським <g/> .
doc#22 <p> Проблема безґрунтянства — це <g/> , може <g/> , найхарактеристичніша проблема XX сторіччя <g/> , а проблеми техніки і атомової бомби — це тільки зовнішні прояви все тієї ж проблеми безґрунтянства <g/> .
doc#23 Тому Петренкова поезія кінчається не висловом надії <g/> , а розпачливим запитанням- констатацією <g/> : </p><p> Нащо ж мене покинули </p><p> Думи мої <g/> , думи <g/> ! </p>
doc#24 Коли 1943 р. Галичина зустрічала Любченка як продовжувача Хвильового <g/> , вона помилялася тільки в одному <g/> : не лише продовжувач <g/> , а синтезатор <g/> , — а це далеко більша й почесніша роля <g/> . </p>
doc#25 Супроти ж інших Михальчук різко й позитивно виділявся тим <g/> , що він був не тільки збирачем фактів <g/> , а і шукачем нових методологічних шляхів <g/> .
doc#26 Післямова-передмова написана <g/> , мабуть <g/> , 1841 р. Але вона — частина « <g/> Гайдамаків <g/> » <g/> , а « <g/> Гайдамаки <g/> » почато 1839 р. Отже <g/> , виходьмо з цієї останньої дати <g/> .
doc#27 Серед листів Квітчиних ( <g/> як вони репрезентовані в його шеститомовній збірці творів радянського видання <g/> ) тільки листи до Шевченка писані по-українськи <g/> , 4 з загального числа 91. Правда <g/> , маємо від Квітки « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » ( <g/> 1839 <g/> ) <g/> , але це літературна стилізація <g/> , а не справжні послання від людини до людини <g/> . </p>
doc#28 Але зроджене й започатковане тоді здебільшого не розвинулося органічно <g/> , а було обрубане в цвіту <g/> , лишилися тільки бічні пагінці <g/> , які хоч і виявляють ті самі тенденції <g/> , але <g/> , як правило <g/> , не так чітко й яскраво <g/> .
doc#29 Не конче <g/> , як було <g/> , а як запам'яталося <g/> .
doc#30 <p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані <g/> , хоч Ви ж таки і не пан і не панна <g/> , — голуби працювали справно і листочок Ваш приспів як чудо техніки ( <g/> хоч не будьмо невдячні й гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2 рівно 10 днів <g/> .
doc#31 — Торонто <g/> , 1962 <g/> ) <g/> , написані <g/> , правда <g/> , переважно про оповідання Хвильового <g/> , а не памфлети <g/> , — хоч вони слушно відзначили один з провідних мотивів діяльности Хвильового ( <g/> « <g/> боротьба з психічним комплексом рабства <g/> » <g/> .
doc#32 Свою наукову позицію вони ще твердо знали <g/> , а от зв'язки з Заходом у них були послаблені або ніякі <g/> .
doc#33 Першими роками революції вони були гнані <g/> , мов релігійні обряди <g/> , а тепер їх практикують по клюбах <g/> , як один із засобів культроботи <g/> » <g/> .
doc#34 Для поета важить прозирання в суть явища <g/> , а не відтворення його <g/> , цього явища <g/> , конкретної форми <g/> .
doc#35 Саме ці міркування <g/> , — а не тільки дата 250-річчя з дня смерти ( <g/> З вересня 1693 <g/> ) і не тільки культ могил — спонукають нас тепер кинути хоч тоненький жмут світла на добре відому ім'ям <g/> , але мало знану своїми писаннями постать Лазаря Барановича <g/> , постать людини тієї переломової доби <g/> , що йшла від героїзму хоругов козацької революції до цинових ґудзиків царського служаки <g/> .
doc#36 Він повчав друзів і послідовників <g/> : якщо потрібна порада <g/> , а мене немає в кімнаті <g/> , то відповісти може М. М. <g/> , він скаже те саме <g/> , що я ( <g/> Стасов <g/> .
doc#37 Тоді вона драстично різнилася від метрополії тим <g/> , що Нюрнберг стояв — чи лежав — у руїнах <g/> , а Фюрт був фактично неторкнений війною й бомбами <g/> .
doc#38 Межами літератури того часу істотно були не нації і не держави <g/> , а релігія <g/> .
doc#39 <p> За винятком може Шевченкових віршів і Гоголевих українських повістей <g/> , наша література ще не знала такої у к р а ї н с ь к о ї книжки <g/> , як « <g/> Старший боярин <g/> » Осьмаччин <g/> .