Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 <p> А заважить у судьбах землі <g/> , </p><p> Як та муха волови <g/> !
doc#45 Як ми бачили на початку цього розділу <g/> , можливостей для практичної роботи майже не було <g/> .
doc#1 Як у 40-х рр <g/> .
doc#9 <p> У Г. Стеценка2xxi <g/> : гей би — ніби ( <g/> « <g/> Очі в неї гей би волошки <g/> » <g/> ) <g/> , канарок — канарка ( <g/> « <g/> Як голодний канарок <g/> » <g/> ) <g/> , нараз — раптом <g/> , зразу ( <g/> « <g/> Нараз чує <g/> » <g/> ) <g/> , одинокий — єдиний ( <g/> « <g/> Біля одинокого вікна висить старий годинник <g/> » <g/> ) <g/> , переноситися — переїздити ( <g/> « <g/> Той перенісся у Львів <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Аналогічні спостереження можна було зробити й вивчаючи усну мову вселенців до Галичини <g/> , особливо дітей і підлітків <g/> .
doc#84 Як би високо не стояло масове виховання <g/> , воно не спрямоване <g/> , не призначене на те <g/> , щоб виплекувати Лесю Українку і Шевченка <g/> .
doc#81 Як реакція на гітлерівські переслідування і як вислід існування власної держави <g/> , більшість євреїв розвинули активний комплекс єврейськости <g/> , що витворив бар'єр між ними і іншими <g/> .
doc#4 <p> Як глибоко комплекс Іова вкарбований у поезію Наталі Лівицької-Холодної <g/> , видно з того <g/> , що він відклався потужним і глибоким шаром експресіоністичних засобів у самому ядрі поезії <g/> , в системі образности <g/> .
doc#47 Як пише її біограф М. Данилюк <g/> , « <g/> тіло її <g/> , як це вона собі бажала <g/> , " <g/> звичаєм давніх наших предків <g/> " було спалене <g/> .
doc#28 <p> Але мовчать і місяць <g/> , і будови <g/> , </p><p> Панує ніч <g/> , і стежим ми самі <g/> , </p><p> Як в нас палають заклики любови <g/> , </p><p> Як таємничо стеляться розмови </p><p> Між білих вулиць сонної зими <g/> . </p>
doc#61 Як на моє сприймання <g/> , твір захряс десь між Нечуєм-Левицьким і мемуаристикою нового часу <g/> , між старомодною побутовістю і психологічним романом <g/> , між лірикою і політикою <g/> , розпливтися в фактах дійсности <g/> , не знайшовши для них мистецького стрижня <g/> , не розв'язавши <g/> , ба може не поставивши — для самої авторки — проблеми типу і характеру <g/> .
doc#84 Як його визначити <g/> ?
doc#53 Як історичний документ його видано у 1899 р. Проте Потебня не цурався його й трохи пізніше <g/> , після 1862 р. <g/> ; даруючи рукопис В.Гнилосирову у 1864 — 65 рр <g/> .
doc#64 Липинський писав <g/> : « <g/> Як це може не сумно <g/> , але егоїзм являється послідньою й останньою інстанцією в усіх ділах людського співжиття <g/> .
doc#0 Як довго він це робив <g/> , коли помер <g/> , де похований <g/> , не знати <g/> .
doc#84 Як пухко вас збивають уранці <g/> !
doc#41 Як кіт з мишею <g/> .
doc#92 Як давніше Якобсон і А. <g/> , так тепер Л. радо ділиться своїм « <g/> знанням <g/> » з кожним <g/> , хто його ще не має <g/> . </p>
doc#68 Як і багато поетів перед ним <g/> , від Горація ( <g/> odi profanum vulgus <g/> ) до Байрона й Маланюка <g/> , Стус мусів відкрити ( <g/> бо кожний відкриває це для себе <g/> ) поруч високости людини мізерність людини <g/> .
doc#92 Як до того дійшло <g/> , які особисті моменти грали в тому ролю <g/> , я не знав і не знаю <g/> , але сам факт був загальновідомий <g/> .
doc#18 Ось порівняння <g/> , взяті лише з кількох сторінок <g/> : « <g/> Завзяття пом'якло в душі <g/> , Наче мокрая глина <g/> » <g/> ; « <g/> Ти ведеш нас у той Ханаан <g/> , мов до вовчої ями <g/> » <g/> ; « <g/> І лунав її рев <g/> , мов крутіж гураґан по долині <g/> » <g/> ; « <g/> Як кропива <g/> , ви руку жжете <g/> , Що <g/> , мов цвіт <g/> , вас плекає <g/> , Як бугай <g/> , бодете пастуха <g/> , Що вам паші шукає <g/> » <g/> ; « <g/> Ти підеш до своєї мети <g/> , Як бидля в плуг нераде <g/> » <g/> ; « <g/> Наче кінь той здичілий <g/> , летиш У безодню з розгону <g/> » <g/> ; Єгова покинув тебе <g/> , « <g/> Як розтоптану красу змію <g/> , що здихає на шляху <g/> » <g/> ; « <g/> Тремтіло шакалів виття <g/> , Мов болючая рана <g/> » <g/>