Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 людські долі в своїх потужних і безсилих руках <g/> : </p><p> Я царь <g/> , я раб <g/> , я червь <g/> , я Бог <g/> . </p><p> ( <g/> Ода « <g/> Бог <g/> » <g/> , 1780 <g/> ) </p>
doc#92 напад Білодіда <g/> . Але в Софії докази були подані <g/> . Я читав з найбільшою відразою відповідні брудні
doc#81 свої притаманні комплекси <g/> , я опинявся нагорі <g/> . Я любив — мене не тільки любили <g/> , але й шанували <g/> . Це
doc#9 » — « <g/> Сміх <g/> » — і особливо — поруч обидва варіянти <g/> : « <g/> Я побачив все море і ціле небо <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , 130 <g/> ) <g/> . </p><p> Із
doc#81 міста <g/> … Трістан на фронті <g/> , Ізольда під бомбами <g/> . </p><p> Я таки йду до інституту <g/> . Мене зразу впускають до
doc#75 з матеріялізмом це не має нічого спільного <g/> . Я не буду аналізувати тут « <g/> В космічному оркестрі
doc#81 Леоновим і ще парою радянських літераторів <g/> . Я не хотів іти на той виступ <g/> , ставлячи його перед
doc#92 . Ближче зацікавився мною тільки Вайнтравб <g/> . Я був його « <g/> сусід <g/> » — Україна межує з Польщею <g/> , і він
doc#29 , що заповзявся критикувати спів солов'я. Я був дуже щасливий <g/> , що ми грали в масках і я не
doc#92 . Він запрошує Вас до себе й тому прислав мене <g/> . </p><p> Я складаю свої вибачення <g/> . Ні <g/> , мені було б трудно
doc#96 , скільки коштувало б купити хутір в Ісландії <g/> . Я певний <g/> , що вона не мала жадного конкретного
doc#81 адміністративна машина Галичини <g/> , хіба ж ні <g/> ? Я щасливо дістався до Сянока і під ескортом
doc#59 , як вовк <g/> , готовий стрибнути ворогові на шию <g/> . « <g/> Я б не хотів попастись цьому хлопцеві на шляху <g/> » <g/> , —
doc#1 риси вживання фолкльору Т. Шевченком у I860 р. </p><p> Я не аналізуватиму вірш « <g/> Тече вода з-під явора <g/> » <g/> .
doc#92 потиснемо руки один одному після всього цього <g/> ? </p><p> Я відповів <g/> : </p><p> — Краще ні <g/> . </p><p> Його рука на якусь секунду
doc#81 дисертації <g/> . Частина тем була підказана мною <g/> . Я тоді цікавився Потебнею <g/> , звідси дві теми про
doc#84 бюра погоди <g/> . </p><p> І тут мій друг-хвильовист каже <g/> : </p><p> — Я дивуюся <g/> , я не розумію <g/> , як ви приймаєте таку добу
doc#92 близька моїй душі <g/> , ви сказали те <g/> , що я думав <g/> . </p><p> Я відкладаю розмову на завтра <g/> . Завтра Вавржінек
doc#81 у розпалі готування до вступних іспитів <g/> . Я не реаµував на неї ніяк <g/> . Пізніше <g/> , коли новий
doc#81 з мене <g/> , а в моїй особі з інтеліµентів взагалі <g/> . Я міг би написати зобов'язання за нього <g/> , алеж я