Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 не маю перед ким ховатися чи чогось соромитися <g/> . Я ніколи нікого не зрадив <g/> . Це абсолютно щиро й
doc#103 в Україні й Европі <g/> , написані років сорок тому <g/> . Я їх довго не хотів друкувати <g/> . Тому що багато
doc#103 ідеться на сторінках цих книжок <g/> , були ще живі <g/> . Я відкладав <g/> , і відкладав свідомо <g/> , їхній вихід у
doc#103 були мої учні <g/> . Я виховував їх <g/> , вони виховували мене <g/> . Рука була
doc#103 , котрі пам'ятають і ту епоху <g/> , і тих людей <g/> ? </p><p> — Я також читав деякі « <g/> враження <g/> » від моїх спогадів
doc#103 основою <g/> , на якій тримаються людські взаємини <g/> … Я помиляюся <g/> ? </p><p> — Ви <g/> , напевне <g/> , так завуальовано
doc#103 до Америки <g/> , а тут хтось їх направив до мене <g/> . Я ніколи не рахував <g/> , скільки в моїй бібліотеці
doc#103 — Америка <g/> » <g/> ? </p><p> — Третього тому не буде <g/> . Ніколи <g/> . Я навіть не починав його писати <g/> . Він мав би бути
doc#103 , більшою мірою <g/> , ніж пересічно людина буває <g/> … Я не усвідомлював суті її життя тоді <g/> , але вона
doc#103 … » <g/> . За чимось у своєму житті Ви жалкуєте <g/> ? </p><p> — Ні <g/> . Я не маю жадних претенсій до свого життя <g/> . Все було