Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Я дозволяю собі тепер називати її не тільки віршем <g/> , а й поезією <g/> .
doc#7 Я б назвав її чистою або абсолютною поезією <g/> .
doc#7 Я міг би назвати дещо з поезій Жюля Сюперв'єля ( <g/> напр <g/> .
doc#7 <p> Я не хотів би <g/> , щоб цей уступ був сприйнятий як заперечення проти того <g/> , щоб поети порпалися в словниках і щоб у поезії при потребі використовувалися рідкі слова <g/> .
doc#8 Я дозволю собі процитувати трохи довгу <g/> , але яку ж яскраву ( <g/> і суб'єктивну <g/> ) характеристику Кулішевого Кирила Тура з праці про Куліша <g/> .
doc#8 Я кажу « <g/> розвитку <g/> » <g/> , але <g/> , можливо <g/> , більше в дусі Петрова було б сказати « <g/> нерозвитку <g/> » <g/> . </p>
doc#9 <p> Я порадився з Василем Івановичем ( <g/> так він волів <g/> , щоб ми <g/> , « <g/> наддніпрянці <g/> » — хоч ніколи над Дніпром я не жив <g/> , — його звали <g/> ) Сімовичем <g/> .
doc#9 ( <g/> Сімович мав свої порахунки з галицькою інтелігенцією <g/> , аж до того <g/> , що заявляв <g/> : « <g/> Я не галичанин <g/> , я — буковинець <g/> » — чим він не був <g/> , але в глибині душі він був гарячим — у межах загальноукраїнського душевного прив'язання — галицьким місцевим патріотом <g/> .
doc#9 ) 2 <g/> ; « <g/> Я кинувсь братнє видмо обіймати <g/> » ( <g/> II <g/> , 239 <g/> ; польонізм <g/> ?
doc#9 ) таке безпосереднє позичення <g/> : « <g/> Я дав йому пустиню на пробуток <g/> » ( <g/> І <g/> , 389 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 Спочатку запеклий прихильник і навіть апологет Галичини ( <g/> « <g/> Я так набрид навіть своїм найближчим приятелям своїми непрестанними розмовами про Галичину <g/> , що мене прозвали Михаїл Галицький <g/> »2 <g/> , — згадував він про ці часи <g/> ) <g/> , він потім <g/> , побувавши в Галичині <g/> , різко змінює своє ставлення до Галичини взагалі <g/> : « <g/> Галичина така <g/> , як вона є <g/> , не може нам послужити ні до чого <g/> , а сама мусить бути перше зреформована <g/> »3. І <g/> , видимо <g/> , виявляючи цим приховано своє глибоке невдоволення галичанами <g/> , залюбки Цитує лайливу характеристику їх <g/> , нібито одержану ним у листі від одного українця <g/> : « <g/> Господи <g/> !
doc#9 ) <g/> , публіка — скандал ( <g/> « <g/> Я чую гірш публіку і ганьбу <g/> » — 157 <g/> ) <g/> , учта ( <g/> « <g/> Утіхи пишних учт <g/> » — 109 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 З наголосових особливостей відзначу <g/> : « <g/> Я панський інтерес тепер бороню <g/> » ( <g/> 299 <g/> ) <g/> ; « <g/> За одіж селянську крайову <g/> » ( <g/> 33 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Маємо на увазі такі рядки з листа Лесі Українки до Йосипа Маковея з 16.01.1894 р. <g/> : « <g/> Я тільки думаю <g/> , що зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діялекта <g/> , адже літературна мова мусить витворитись з усіх діялектів <g/> , без жадного насильства <g/> , сварки й колотнечі <g/> .
doc#9 Я не такий завзятий лінгвіст <g/> , щоб так уже " <g/> преломляти копьє <g/> " за мову <g/> .
doc#9 Характеристична з цього погляду згадка про мову С. Петлюри <g/> , яку знаходимо в І. Нечуя-Левицького <g/> : « <g/> Я ж часто зустрічаюсь з студентами <g/> , і вони усі говорять народною українською мовою <g/> , тільки один студент С. Петлюра і справді балакав зі мною так <g/> , що я спитав його <g/> , чи не з Галичини він <g/> »4. На цій же позиції були і тогочасні передові письменники — передусім Леся Українка і М. Коцюбинський <g/> .
doc#9 » <g/> , V <g/> , 177 <g/> ) <g/> ; відмет ( <g/> « <g/> Я служив відметам всіх народів <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , 38 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 Дієслова більш-менш абстрактного значення <g/> : ховати — виховувати ( <g/> « <g/> Дитину рідну ховають батько-мати <g/> » — « <g/> Осіння казка <g/> » <g/> , VI <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; статкувати ( <g/> « <g/> Я не мав звичаїв молодечних <g/> , Я статкував <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , Жел <g/> .
doc#9 Дієслова більш-менш абстрактного значення <g/> : ховати — виховувати ( <g/> « <g/> Дитину рідну ховають батько-мати <g/> » — « <g/> Осіння казка <g/> » <g/> , VI <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; статкувати ( <g/> « <g/> Я не мав звичаїв молодечних <g/> , Я статкував <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , Жел <g/> .
doc#9 пісня <g/> » <g/> , VIII <g/> , 184 <g/> ) <g/> ; полонина ( <g/> « <g/> Пас отари На батьківських зелених полонинах <g/> » - « <g/> Саул <g/> » <g/> , II <g/> , 75 <g/> ) <g/> ; мілизна ( <g/> « <g/> Корабель стягти з тієї мілизни <g/> » - Кассандра <g/> » <g/> , VI <g/> , 194 <g/> ) <g/> ; виногради - виноградник ( <g/> « <g/> Я спадок мав від батька <g/> : виногради <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , ЗО <g/> ) <g/> ; війстя ( <g/> « <g/> Не боронить Вогненний меч до того раю війстя <g/> » - « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , ЗО <g/> ) <g/> ; ізвори ( <g/> « <g/> Збігав я гори <g/> , Доли <g/> , яри <g/> , ізвори <g/> » - « <g/> Ліс <g/> .