This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | » <g/> . І звідси відчайне — </p><p> Янголе <g/> , чорний воїне <g/> ! </p><p> | Я | не хочу з тобою йти <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Янгол смерти <g/> » <g/> ) </p><p> Було б |
doc#4 | поезії і про потужний вплив Анни Ахматової <g/> . | Я | маю враження <g/> , що перші великою мірою уявні і |
doc#4 | він не може йти в порівняння з Олесевим впливом <g/> . | Я | б наважився сказати <g/> , що дечим поезія Наталі |
doc#4 | 1947 р. <g/> , коли Наталя Лівицька- Холодна писала — </p><p> | Я | буду майстром неприміченим </p><p> і каганцем у буднів |
doc#4 | тут лише кілька неклясифікованих прикладів <g/> : </p><p> | Я | серцю сказала <g/> : не плач <g/> , люби <g/> ! </p><p> Хто ж за мене |
doc#5 | , бо навіть хвилина не вертається ніколи <g/> ! » – « <g/> | Я | щасливий <g/> , – веде далі Славенко <g/> , – що живу в ту |
doc#5 | дивиться не назад <g/> , не в XIX сторіччя <g/> , а вперед <g/> . | Я | назвав би її де в чому |
doc#6 | : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> . | Я | <g/> … на крилах перелетів до чарівних зал Академії |
doc#6 | мистецтв <g/> … І що ж я робив <g/> ? <g/> . <g/> . Дивно помислити <g/> . | Я | тоді складав малоросійські вірші <g/> , що пізніше |
doc#6 | — і нічого більше <g/> . Дивне <g/> , однак <g/> , це покликання <g/> . | Я | добре знав <g/> , що малярство — моя майбутня |
doc#6 | соціо-релігійні заклики <g/> ” <g/> , і він визнавав <g/> : “ <g/> | Я | моралізую <g/> ” ( <g/> “ <g/> I do moralize <g/> ” — 173 <g/> ) <g/> . У |
doc#6 | характер — видиво веселки в картині “ <g/> | Я | радів і сумував із погодою <g/> ” <g/> . Колись Ван Ґоґ був |
doc#6 | , що виводять далеко поза межі даної картини ( <g/> “ <g/> | Я | радів і журився при кожній погоді <g/> ” — власна |
doc#6 | ( <g/> популяризовані обидва фільмами <g/> . “ <g/> | Я | <g/> … — ентузіаст кінофільмів <g/> ” <g/> , — характеризує |
doc#6 | Бога <g/> , а не про малярство як таке <g/> , читаємо в ній <g/> : “ <g/> | Я | був професійний мистець <g/> , через те мусів |
doc#6 | спочатку <g/> . А все таке щось хапає мене за серце <g/> . | Я | можу майже заприсягтися <g/> , що я десь бачив таку |
doc#6 | щоб бачити <g/> , чи він такий меткий <g/> , а </p><p> тоді сказав <g/> : </p><p> — | Я | думаю <g/> , що ти маєш рацію <g/> . У неї нема обличчя <g/> , вона |
doc#7 | Ці запитання матимуть синтаксичний характер <g/> . | Я | розумію <g/> , що відколи мій шановний читач |
doc#7 | , </p><p> Де сторожкі зелені стіни Звели нам рідний дім <g/> . </p><p> | Я | ставлю знов синтаксичні запитання <g/> . « <g/> Мов на |
doc#7 | Америки <g/> . ( <g/> Це не натяк на « <g/> Голос Америки <g/> » <g/> . <g/> ) </p><p> | Я | ніколи не думав <g/> , що майбутнє нашої поезії |