Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 Bulletin International de Documentation Linguistique <g/> ” <g/> , I <g/> , 1. 1952. </p><p> i Я цитуватиму праці Михальчука в дальшому за числами їх у поданому переліку <g/> .
doc#22 Я хочу <g/> , щоб він був інакший <g/> , тож дайте мені діяти так <g/> , ніби світ є інакший <g/> .
doc#81 <p> Я не знаю <g/> , чи вона не викинула тієї ж ночі книжки на далекий смітник <g/> .
doc#37 Я був Spiritus movens об'єднання <g/> , і я знав це <g/> .
doc#28 Він починається словами <g/> : </p><p> Я світ увесь сприймаю оком <g/> , </p><p> бо лінію і цвіт люблю <g/> , </p><p> бо рала промінні глибоко </p><p> урізались в мою ріллю <g/> . </p>
doc#81 Я його не любив — довгасте обличчя <g/> , червоний прямий ніс — медерівський ніс <g/> , що і я маю <g/> , — брак зацікавлення культурою <g/> .
doc#40 : « <g/> Я не знаю й досі <g/> , нащо воно москалі ті коси заплітали <g/> , мов дівчата <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .
doc#103 — вердикти читачі <g/> , котрі пам'ятають і ту епоху <g/> , і тих людей <g/> ? </p><p> — Я також читав деякі « <g/> враження <g/> » від моїх спогадів « <g/> із захопленням <g/> » <g/> . Вони
doc#81 Я вже казав тут <g/> , що в своїх походах по Харкову не бував у районі Катеринославської <g/> , довгої вулиці <g/> , що веде до вокзалу <g/> .
doc#67 Я хочу сказати <g/> , що принципової різниці між поезією <g/> , яка в нас вважається наймодернішою <g/> , яка в нас зветься нью-йоркською групою поетів ( <g/> це не помилка <g/> , я свідомо кажу <g/> : поезія <g/> , яка зветься нью-йоркською групою поетів <g/> , хоча вона зовсім не конче нью-йоркська <g/> , бо вона так само і київська і чікаґська і може ще якась <g/> ) <g/> , і тією поезією <g/> , що її звемо романтичною <g/> , власне кажучи <g/> , нема або дуже мало <g/> .
doc#46 Я читав її вголос матері <g/> , це був голос нечуваної музи <g/> , якій не сила було вчинити опір <g/> .
doc#81 Я пішов на подану адресу і після того ходив ще не раз <g/> , кожного разу за покликом <g/> .
doc#81 Я завідував печатками всіх тих інституцій <g/> , що тоді заснувалися <g/> .
doc#81 Я <g/> , в мої львівські роки <g/> , зазнав впливів донцовської ідеології <g/> .
doc#81 Я тільки мусітиму збирати відомості про німців і місцевих контрреволюціонерів <g/> .
doc#81 Я не розумів тих розмов і тієї атмосфери легкого флірту й піднесености <g/> , але загальний запах її я вже міг відчувати <g/> .
doc#81 Я сподіваюся <g/> , ви мені вибачите <g/> , що я читатиму його теж по-російськи <g/> . </p>
doc#85 Я дозволю собі послатися на слова Поля Валері <g/> , якого аж ніяк не можна вважати за аматора хаотичности в літературі <g/> : « <g/> Я хочу показати вам те безладдя <g/> , яким є наше життя <g/> …
doc#81 Я не вибирав на напарника блискучого учня на зразок Валі Єлецького <g/> , я не хотів мати ним посміховище людське на зразок Досєва <g/> .
doc#68 <p> Комплекс почуттів <g/> , якому короткий вислів дав Іван Франко <g/> , коли заявив свою нелюбов до батьківщини <g/> : « <g/> Я не люблю її з великої любови <g/> » <g/> .