Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 – С. 33 <g/> , 522 <g/> ) <g/> , як терпимість <g/> , сенс релятивности <g/> , посмішка іронії й віра в справедливе майбутнє в Хвильового зв'язується з приналежністю до народу <g/> , що « <g/> вгору йде <g/> , хоч був запертий в льох <g/> » і що його Тичина схарактеризував двома короткими рядками <g/> : </p><p> Я – дужий народ <g/> , </p><p> Я молодий <g/> ! </p>
doc#79 Я — всесвітній пастух <g/> .
doc#11 це <g/> , — монтаж чужорідностей <g/> , чому вся ця латанина <g/> , наче й не назвеш її будовою <g/> , — чому вона не розсипається <g/> , чому — читаєш далі і не кинеш — і дочитуєш <g/> , — і твориться певне враження міцної структури <g/> , і чому так твердо <g/> , як у шпенґлерівсько-вельфлінівському empor Готичного собору <g/> , формується висновок-підсумок <g/> , як скеля непорушний <g/> , як Лютерів « <g/> Die feste Burg ist unser Gott <g/> » <g/> , як наше « <g/> Гей не дивуйте <g/> , добрії люди <g/> » <g/> , як французька Марсельєза <g/> , і його вже сказав Тичина <g/> , сказав ще 1917 року <g/> : « <g/> Я — дужий народ <g/> , Я молодий <g/> » <g/> ? </p>
doc#75 « <g/> Я — мрійник і з висоти свого незрівняного нахабства плюю на слинявий " <g/> скепсис <g/> " нашого скептичного віку <g/> » <g/> , — так написав Хвильовий про себе <g/> .
doc#46 Я — на це треба дивитися як на літературні умовності <g/> .
doc#97 Я — напевно ні <g/> . </p>
doc#29 Я — не зрозумів і захопився <g/> , харківська публіка — не зрозуміла і байдуже пройшла мимо <g/> .
doc#40 : « <g/> Я — невпокорений ізгой <g/> » ( <g/> Полт <g/> .
doc#6 Я <g/> …
doc#6 “ <g/> Я <g/> …