This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | риси вживання фолкльору Т. Шевченком у I860 р. </p><p> | Я | не аналізуватиму вірш « <g/> Тече вода з-під явора <g/> » <g/> . |
doc#5 | , бо навіть хвилина не вертається ніколи <g/> ! » – « <g/> | Я | щасливий <g/> , – веде далі Славенко <g/> , – що живу в ту |
doc#81 | готовий забирати голос у цих справах публічно <g/> . </p><p> | Я | вже писав про мої наукові писання тоді <g/> . |
doc#101 | Ви гавкали <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Ті <g/> , на кого я гавкав <g/> ? ( <g/> сміх <g/> ) <g/> . | Я | гавкаю здебільшого не на конкретних осіб <g/> , а на |
doc#9 | . господар <g/> » <g/> , XI <g/> , 98 <g/> ) <g/> ; приступати — заходити ( <g/> « <g/> | Я | приступлю до нього <g/> » — « <g/> Одержима <g/> » <g/> , V <g/> , 127 <g/> ) <g/> ; |
doc#81 | . Кінець-кінцем вони були розумніші від мене <g/> . | Я | таки перетяг свою бібліотеку в багаторазових |
doc#81 | якщо вони з'являлися <g/> , то хіба в підсвідомості <g/> . | Я | вибрав свою тему <g/> , бо був нею щиро зацікавлений <g/> . |
doc#1 | благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> | Я | буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе |
doc#81 | на клясну таблицю <g/> , я дивився в протилежний бік <g/> . | Я | був інакший <g/> . І <g/> , кінець-кінцем <g/> , коли я щось пишу |
doc#40 | їхнього змісту <g/> . Коли ми читаємо <g/> , наприклад <g/> ; «— | Я | сьогодні маю привілей давати розпорядження <g/> , — |
doc#40 | , Я бачив ( <g/> недоконаний вид <g/> ) вчора комету — і | Я | побачив ( <g/> доконаний вид <g/> ) учора комету <g/> , — |
doc#21 | завтра <g/> . Може <g/> , зрештою <g/> , це й було найрозумніше <g/> ? </p><p> | Я | сказав про свою самостійність і |
doc#81 | » <g/> , але я знав і міг не виключати <g/> , що він знає <g/> . | Я | міг здатися <g/> , піти на його вимогу <g/> . Друга |
doc#4 | » <g/> . І звідси відчайне — </p><p> Янголе <g/> , чорний воїне <g/> ! </p><p> | Я | не хочу з тобою йти <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Янгол смерти <g/> » <g/> ) </p><p> Було б |
doc#40 | , — напр <g/> . <g/> : « <g/> Ми певно свідчимо буле <g/> » ( <g/> Граб <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> | Я | над могилою німою зачую млілих жарт луну <g/> » ( <g/> Філ <g/> . |
doc#81 | втримався цілий десь у бюрократичній системі <g/> . </p><p> | Я | був добре підготований до вступних іспитів у |
doc#40 | форму особи <g/> , узгоджується ще і в особі <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> | Я | знов лечу до сонця <g/> » ( <g/> Стеф <g/> . <g/> ) <g/> ; Іде й він до обніжка |
doc#48 | може тільки безнадійно питати в Маркса <g/> : «— | Я | вас <g/> , вас запитую <g/> , товаришу Марксе <g/> … Кажіть <g/> , я |
doc#87 | костьолі горить огонь і теж творить поему <g/> . | Я | мовчу <g/> . Марія мовчить <g/> . </p><p> На мосту тихо <g/> , і тільки |
doc#81 | <p> Далі мова перейшла на моїх колеµ нижчого ранµу <g/> . | Я | не чув від них ніколи нічого націоналістичного |