Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 Там <g/> , в годы забав <g/> , </p><p> Ребяческой резвости полный <g/> , </p><p> Я видел <g/> : синела <g/> , шумела вода <g/> , — </p><p> Далеко <g/> , далеко <g/> , не знаю куда <g/> , </p><p> Катились все волны да волны <g/> , </p><p> опис дівчини в Козлова ( <g/> « <g/> Графине Завадовской <g/> , урожденной Влодек <g/> » <g/> , 1832 <g/> ) <g/> : </p><p> Твоя красою блещет младость <g/> ; </p><p> Ты на любовь сердцам дана <g/> , </p><p> Светла <g/> , пленительна <g/> , как радость <g/> , </p><p> И <g/> , как задумчивость <g/> , нежна — </p><p> дуже близькі до Петренка абстрактністю образу ( <g/> жаден маляр-реаліст не спромігся б відтворити ці пейзажі <g/> , цей портрет за описами поетів <g/> ) <g/> , використанням слів <g/> , що позначають родові поняття ( <g/> птахи <g/> , метелики <g/> , ліси <g/> ,
doc#24 Хвильового « <g/> Санаторійної зони <g/> » або « <g/> Я <g/> » — могли б довести до одчаю <g/> , до проголошення безглуздости взагалі всього на світі <g/> .
doc#24 Народ усвідомив свою життєву силу ( <g/> « <g/> Я дужий народ <g/> , я — молодий <g/> !
doc#26 ( <g/> Я пишу докладніше про це в своїй статті про Петренка <g/> , вміщеній у збірнику на пошану Дмитра Чижевського <g/> , 1966. <g/> ) У вступному розділі « <g/> Гайдамаків <g/> » теж є елементи літературної критики — у ствердженні національно-історичного романтизму <g/> , в окресленні його соціяльної бази <g/> , — момент позитивний <g/> , в обуренні на перевертнів <g/> , що проміняли мотиви національного болю на комерційних Матрьош і Параш <g/> , — критика негативна <g/> . </p>
doc#26 » А ось друга <g/> , з Тичини <g/> : </p><p> Я одержав нагороду <g/> . </p>
doc#27 <p> У парафразі невтральною мовою ці уривки можна було б віддати так <g/> : </p><p> Я наказав слугам негайно знайти плахту <g/> , сорочку з ляховками і стрічки <g/> .
doc#28 Є в М. Драй-Хмари деякі суто споглядальні образи ( <g/> « <g/> Я пам'ятаю вечір тьмяний над Петербургом голубим <g/> .
doc#28 <p> Я з землею зрісся – не вирну <g/> , </p><p> тільки чую під спів бджоли <g/> , </p><p> як ремиґають сумирно </p><p> десь на стерні воли <g/> . </p>
doc#28 І все таки <g/> , коли він пише про себе і про поетів такого типу <g/> , як він <g/> , взагалі <g/> : </p><p> Я знаю <g/> : ми – тугі бібліофаги <g/> , </p><p> І наша мудрість – шафа книжкова <g/> . </p>
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Я робітник <g/> » <g/> ) </p><p> Цілу поезію ( <g/> « <g/> Спартак <g/> » <g/> , 1924 <g/> ) він присвячує тому <g/> , щоб довести <g/> , що минула велич Риму заперечена величчю сучасности <g/> , вогнем і гнівом у серцях « <g/> гуртка бадьорих юнаків <g/> » « <g/> у кожній школі <g/> » <g/> .
doc#28 І чи не мав він рації <g/> , коли зрікався абстрактного космосу заради серця конкретної коханої <g/> : </p><p> Я не чую світів чужих <g/> , </p><p> Коли серце землі гаряче </p><p> Б'ється в ніжних грудях твоїх <g/> . </p>
doc#29 Я не історик театру і не теоретик <g/> , ніякою мірою не діяч театру <g/> .
doc#29 Я — не зрозумів і захопився <g/> , харківська публіка — не зрозуміла і байдуже пройшла мимо <g/> .
doc#29 Я брав Мушку в закритий кошик і відносив до міс Дезі <g/> .
doc#29 <p> Я лишаю читачам доробити оптимістичне закінчення <g/> .
doc#30 Я там провів два з половиною роки і сумніваюся в мудрості свого виїзду3 ( <g/> тут я наближаюся до неборачих позицій <g/> ) <g/> .
doc#30 <p> Буду радий почути <g/> , що з Вашим Т. Г. Я ж мало-мало не вийшов у його хрищені батьки <g/> . </p>
doc#30 Я маю свій критерій — як є переміняні наголоси <g/> , то значить — або віршилище силуване <g/> , або пасинок <g/> . </p>
doc#30 Я приїхав уперше до Америки пароплавом ( <g/> 1952 <g/> ) ( <g/> шведським <g/> ) <g/> , і це тривало 15 днів <g/> , і це одне з дуже приємних вражень і спогадів12. Правда <g/> , погода була чудова і <g/> , теж правда <g/> , цього не треба було навчатися <g/> .
doc#31 — 1975. — 30 грудня <g/> ) <g/> , виступив з вимогою літератури <g/> , зрозумілої кожному <g/> , щоб була про комуни й трактори <g/> , а по дорозі зачепив Хвильового за його оповідання « <g/> Я <g/> » <g/> : « <g/> Хто його читатиме <g/> ?