Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Величезне багатство прихованих тем <g/> , настроїв та мотивів відкривається тільки перед читачем <g/> , знайомим із віршами Т. Шевченка на цю тему <g/> .
doc#1 Та й до віршів Т. Шевченка цього періоду не можна підходити з погляду слідчої комісії чи з критеріями реалістичної творчости <g/> .
doc#1 « <g/> Помолоділи <g/> » і « <g/> підросли <g/> » діти <g/> , але це ж стосується і їхніх батьків <g/> , і бездітного Т. Шевченка <g/> .
doc#1 <p> У віршах <g/> , написаних I860 року <g/> , дедалі виразнішає зв'язок між стилем Т. Шевченка та стилем народньої пісні <g/> .
doc#1 Згадаймо <g/> , що народньопісенний стиль значною мірою характеризував ліричні твори Шевченка на початку його літературної кар'єри <g/> , хоч згодом <g/> , у період « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) і потім - у перші роки після заслання ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> .
doc#1 Тепер фолкльор вабить Т. Шевченка універсальним характером своїх образів і простотою мови — простотою <g/> , котра <g/> , однак <g/> , значною мірою символічна <g/> .
doc#1 <p> Мовби символічним під цим оглядом є останній вірш Т. Шевченка <g/> , « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , якого він написав десь за десять днів до смерти і котрий зовсім не позбавлений любови до життя та світу цього <g/> .
doc#1 <p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка співвідношення обох частин якраз зворотнє <g/> : із сімнадцяти рядків вірша тільки в п'ятьох говориться про щасливе майбутнє <g/> . </p>
doc#1 <p> Концепція другого гріха не менш характерна для нових настроїв Т. Шевченка <g/> .
doc#1 <p> Якщо аналізувати цей вірш з погляду ідей та поглядів Т. Шевченка в 1860 р. <g/> , то в ньому не залишиться нічого нез'ясованого <g/> .
doc#1 Концепція української історії у вірші переглянута й підпорядкована новій <g/> , загальній концепції життя людини і Бога у творчості Т. Шевченка <g/> .
doc#1 Звернення Т. Шевченка до тем <g/> , мотивів <g/> , образів <g/> , ідей та настроїв <g/> , які вже були в полі його зору <g/> , безперечно <g/> , має послідовний <g/> , циклічний характер <g/> .
doc#1 Одним із першочергових завдань у вивченні творчости Т. Шевченка є уважний перегляд кожного з періодів <g/> , щоб згодом можна було виділити їх спільні й відмінні особливості <g/> … </p>
doc#1 <p> Врешті <g/> , ідеї ці не були нові для Т. Шевченка <g/> .
doc#1 <p> У перші роки після заслання ці настрої та ідеї не зникли з творчости Т. Шевченка <g/> .
doc#1 У цьому <g/> , гадаю <g/> , і полягає суть останнього петербурзького періоду творчосте Т. Шевченка <g/> . </p>
doc#6 <p> Біографії Шевченка і Василя Курилика далеко не тотожні <g/> .
doc#6 Обидва пробили собі шлях з суспільних низів до вищих шарів <g/> , зустрічавшись з представниками еліти <g/> , чи то інтелектуальної <g/> , чи то урядової <g/> , петербурзької в випадку Шевченка <g/> , оттавської — Курилика <g/> , хоч і не стали звичайними членами останньої <g/> .
doc#6 Курилик читав Шевченка ( <g/> чи всього <g/> ?
doc#8 Петров був історик літератури <g/> , написавши праці про Язикова <g/> , про німецьких романтиків з Єни <g/> , про П. Куліша <g/> , про Т. Шевченка <g/> , Лесю Українку і Олеся <g/> ; фолкльорист <g/> , етнограф <g/> , що цікавився особливо найархаїчнішим у фолкльорі <g/> , але також і постанням рис нового побуту <g/> , сталими непомітними рисами змін людського побуту <g/> , власне сталою змінністю і — вічним зберіганням основ побуту <g/> , отже — змінною сталістю <g/> .