Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 У житті риса ця останніми роками малозадокументована <g/> .
doc#0 <p> У самих чехів <g/> , народу <g/> , що породив Швейка <g/> , хто знає <g/> , може <g/> , той факт <g/> , що Прага майже неторкана лишилася й у Світовій війні <g/> , і в брежнєвській окупації <g/> , коли димом пішли Варшава і Берлін <g/> , якоюсь мірою зобов'язаний наявності Швейків <g/> .
doc#0 У дорозі до Національного дівадла ( <g/> театру <g/> ) <g/> , від 1881 року одного з провідних осередків національного відродження над Влтавою <g/> . </p>
doc#0 У « <g/> Благодарному Еродієві <g/> » він виписав своє « <g/> Забава єсть врачевство и оживотворениє сердца <g/> » <g/> . </p>
doc#0 <p> У Харкові є два пам'ятники Сковороді <g/> , обидва серйозні — один на місці фортеці козацьких часів <g/> , другий у Салтові — прикраса педагогічного інституту ( <g/> чи то пак університету <g/> ) <g/> .
doc#1 У пляні розуміння така гра контрастів мови вириває предмет із контексту однієї епохи <g/> .
doc#1 У читача <g/> , що постійно переноситься із Давнього Риму до сучасного Санкт-ГІетербурґу <g/> , під кінець складається враження <g/> , що він перебуває водночас усюди і ніде <g/> : драматичний конфлікт <g/> , таким чином <g/> , набирає універсального характеру <g/> .
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#1 У « <g/> Марії <g/> » використана та ж техніка <g/> , але не так напористо <g/> , з далеко більшим чуттям <g/> .
doc#1 У « <g/> Марії <g/> » проглядаються елементи ідилії <g/> , майже відсутні в « <g/> Неофітах <g/> » <g/> , </p><p> Див <g/> .
doc#1 У вірші « <g/> Хоча лежачого не б'ють <g/> » є щонайбільше три церковнослов ЯН13МИ ( <g/> « <g/> скорб <g/> » <g/> , « <g/> печаль <g/> » <g/> , « <g/> пси <g/> » <g/> , - два останні не обов'язково </p><p> належать до цієї категорії <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> О люди <g/> !
doc#1 У новій версії ця тема зведена до одного рядка <g/> : </p><p> Зійшлись <g/> , побрались <g/> , поєднались <g/> , </p><p> Помолоділи <g/> , підросли <g/> . </p>
doc#1 У вірші « <g/> Доля <g/> » ( <g/> 1858 <g/> ) поет так звертається до своєї долі <g/> : </p><p> Ходімо дальше <g/> , дальше слава <g/> , </p><p> А слава — заповідь моя <g/> . </p>
doc#1 <p> У віршах <g/> , написаних I860 року <g/> , дедалі виразнішає зв'язок між стилем Т. Шевченка та стилем народньої пісні <g/> .
doc#1 У подальшому чотиривірші цей стиль зберігається <g/> , тільки додається порівняння явора із зажуреним козаком <g/> : </p><p> Дніпро берег риє-риє <g/> , </p><p> Яворові корінь миє <g/> . </p>
doc#1 <p> У передчутті власної смерти — </p><p> І мене не мине <g/> , </p><p> На чужині зотне <g/> , </p><p> За решоткою задавить <g/> . </p>
doc#1 <p> У попередні роки — після повернення із заслання поет <g/> , хмільний від бунтарських <g/> , месницьких ідей <g/> , закликав усіх і кожного до сліпого і неминучого повстання <g/> : </p><p> А щоб збудить </p><p> Хиренну волю <g/> , треба миром <g/> , </p><p> Громадою обух сталить <g/> , </p><p> Та добре вигострить сокиру – </p><p> Та й заходиться вже будить <g/> . </p>
doc#1 У Біблії образи жаху й кари знаходимо тільки у двох віршах <g/> : « <g/> Ашшур не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p>
doc#1 <p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка співвідношення обох частин якраз зворотнє <g/> : із сімнадцяти рядків вірша тільки в п'ятьох говориться про щасливе майбутнє <g/> . </p>
doc#1 У версії від 25 травня він просить Господа <g/> : </p><p> Царів <g/> , кривавих шинкарів </p><p> У пута кутії окуй <g/> , </p><p> В склепу глибокім замуруй <g/> . </p>