Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 У житті риса ця останніми роками малозадокументована <g/> .
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#1 <p> У перші роки після заслання ці настрої та ідеї не зникли з творчости Т. Шевченка <g/> .
doc#2 Тільки тепер відкривається вступ звуковим повторам ( <g/> У пОЛі кОЛос спОЛо- вів <g/> ) <g/> , переплескові рими <g/> : « <g/> Йди но <g/> , котку <g/> , йди <g/> , воркотку Присипляти нашу Злотку <g/> !
doc#3 <p> У східній половині України порівняно ранній занепад двоїни сприяв поляризації однини супроти множини <g/> , сприятливий чинник у ширенні конструкцій типу двоє речень <g/> .
doc#3 <p> У підсумку <g/> : Загальна лінія розвитку — синтаксичного і морфологічного — числових конструкцій може бути схарактеризована як повільне <g/> , але постійне — наближення до творення числівника як частини мови <g/> .
doc#3 У принципі <g/> , навіть якщо твердження про невластивість конструкцій типу двоє речень слушне <g/> , роля науковця поставити обговорювану конструкцію в еволюційний ряд і з'ясувати <g/> , чи заборона даних конструкцій умотивована і чи вона сприяє розвитку мови <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Присутність » <g/> ) </p><p> У кінцевому акорді дисгармонія позародинного світу вдирається до тепла бідного домашнього вогнища і несе йому руїну <g/> : </p><p> Я тепер не від того плачу <g/> , </p><p> чи я люба <g/> , чи ні тобі <g/> . </p>
doc#6 На цій виставці <g/> , приміром <g/> , знайдемо сіре на сірому ( <g/> точніше сірожовте на сірожовтому <g/> ) в “ <g/> Годує свині вугіллям <g/> ” ( <g/> ч. 12 <g/> ) <g/> , біле на білому в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , дуже часто також чорне на чорному ( <g/> приміром на переїзній виставці “ <g/> Прибуття на манітобську фарму <g/> ” <g/> , “ <g/> Молодий небесний цвіт <g/> ” <g/> , “ <g/> Рибалення на корюку <g/> ” <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 У передгроззі поновної окупації міста Сімович нагло помер <g/> , ми попрощали його <g/> , а невдовзі мусіли покинути гостинне місто <g/> .
doc#9 У цьому останньому випадку йшлося про те <g/> , щоб показати інший тип діалектних впливів на літературну мову <g/> .
doc#9 У листі до Нечуя-Левицького в тонах <g/> , м'якість яких зумовлена тим <g/> , що М. Коцюбинський не міг не знати поглядів на справу свого адресата <g/> , він відзначав <g/> : « <g/> Старші письменники — учителі наші ( <g/> ніде правди діти <g/> ) більш прислухалися до живої народної мови <g/> , більш придивлялися до неї <g/> , ніж молодші <g/> , особливо ті <g/> , що одірвані од села <g/> , од народу і беруть за зразок не живу мову <g/> , а книжну <g/> , часто-густо покалічену та занечищену <g/> » <g/> .
doc#9 <p> У химерній і безсистемній книжці І. Нечуя-Левицького3 <g/> , яка складається з безпланового нагромадження часто недоречних прикладів з окремими в гістеричному тоні поданими уривками міркувань <g/> , дуже важко встановити аргументацію автора <g/> .
doc#9 « <g/> У Львові не можна навчитись української мови <g/> , а можна тільки збавить свою чисту українську мову дорешти <g/> , так що й самому авторові виправить її згодом буде трудно <g/> »1. « <g/> Загалом сказавши <g/> , галичанам не можна писати книжечок ні для українського народу <g/> , ні для дітей <g/> »2. </p><p> 4. Чим же обґрунтовується такий важкий і безапеляційний присуд <g/> ?
doc#9 , Канів <g/> ) <g/> ; судний ( <g/> « <g/> Ми не судні з таким розмовляти <g/> » — « <g/> У пущі <g/> » <g/> , IX <g/> , 95 <g/> , Грін <g/> .
doc#9 У другій половині її творчого життя <g/> , коли вона була відірвана від рідної Волині <g/> , природніше говорити не про волинські <g/> , а про галицькі мовні впливи <g/> , — впливи <g/> , насамперед <g/> , звичайно <g/> , з лектури <g/> , а далі і з спілкування з галичанами й буковинцями <g/> .
doc#9 , Шй <g/> ) <g/> ; довг ( <g/> « <g/> У них не було навіть довгів <g/> » — Там же <g/> , 137 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 ) <g/> ; мущина — чоловік ( <g/> « <g/> У них жінка товариш <g/> , помічник мущині <g/> » — « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 <p> У Г. Стеценка2xxi <g/> : гей би — ніби ( <g/> « <g/> Очі в неї гей би волошки <g/> » <g/> ) <g/> , канарок — канарка ( <g/> « <g/> Як голодний канарок <g/> » <g/> ) <g/> , нараз — раптом <g/> , зразу ( <g/> « <g/> Нараз чує <g/> » <g/> ) <g/> , одинокий — єдиний ( <g/> « <g/> Біля одинокого вікна висить старий годинник <g/> » <g/> ) <g/> , переноситися — переїздити ( <g/> « <g/> Той перенісся у Львів <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Аналогічні спостереження можна було зробити й вивчаючи усну мову вселенців до Галичини <g/> , особливо дітей і підлітків <g/> .
doc#9 У Франції на первісну пікардо-вальонську або нормандську основу <g/> , яку знаходимо в текстах XIII сторіччя <g/> , нашаровується й стає панівним діялект Іль-де-Франсу <g/> .