Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 У доброму традиційному романі тут має бути сказано <g/> : пролунав дзвінок <g/> .
doc#1 У пляні розуміння така гра контрастів мови вириває предмет із контексту однієї епохи <g/> .
doc#2 У біле вбратись <g/> , наче до Причастя <g/> , </p><p> верби сережки цілувати зчаста </p><p> і проковтнуть одну на щастя <g/> . </p>
doc#3 У випадку комети астрономи гарячково <g/> , кидаючи всі щоденні турботи <g/> , кидаються спостерігати новоявлену зайду і виживання чи усування старого космічного тіла <g/> .
doc#4 У продовженні такий самий контраст <g/> , як у перед тим наведеному вірші <g/> : </p><p> Десь далеко — його Переяслав <g/> , під Шевченком — моє село <g/> . </p>
doc#5 У великому х <g/> , що ми силкуємось розв'язати <g/> , завжди лишається трохи менший х <g/> , а в ньому знову ще менший <g/> , і так до без кінця <g/> , аж поки замість одного великого х не здобудемо безліч манісіньких <g/> , але однаково незрозумілих <g/> » <g/> .
doc#6 У дійсності тут у Курилика поєднуються елементи символізму й метафізики з елементами проповідницькими <g/> , а подекуди й просто пропаґандивними <g/> .
doc#7 У другому випадку спогад і веселість були б об'єктами при дієслові підняв <g/> , що <g/> , бувши перехідним <g/> , кричуще вимагає після себе знахідного відмінка <g/> , а тим часом його начебто немає <g/> .
doc#8 У своїх неперевершених спогадах про Київський університет його студентських років <g/> , — цій перлині української мемуаристики <g/> , — Петров-Домонтович з <g/> , як завжди <g/> , прихованою іронією <g/> , писав <g/> : « <g/> Іван Іванович Огієнко для своєї вступної лекції в Університеті вибрав тему <g/> : " <g/> Чи правильно поставлений наголос в " <g/> Полтаві <g/> " Ол <g/> .
doc#9 У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » ( <g/> офіційно це звалося по-києво-полтавськи <g/> ) <g/> , а через дорогу <g/> , в домі <g/> , наприклад <g/> , Василя Сімовича <g/> , або в книгозбірні НТШ тощо це саме роблено « <g/> по-львівськи <g/> » <g/> .
doc#10 <p> У своїй термінології ( <g/> “ <g/> западно-русский памятник <g/> ” — ст <g/> .
doc#11 У своїх шуканнях він не сам <g/> .
doc#12 У прикметниках на -ний <g/> , -ній можливі вагання <g/> , тому подаємо перелік головніших з них <g/> . </p>
doc#13 <p> У байронічній поемі <g/> , за Жирмунським <g/> , має бути вставлена пісня <g/> .
doc#14 У поезії воскового танення літа в серпневі дні <g/> , в усвідомленні <g/> , що нема контрасту між вічністю й хвилиною <g/> , бо хвилини — це вічність <g/> , у відчутті ваготи стиснених поетових тиш <g/> , у тому тягарі пам'яті <g/> , що на нього колись гірко скаржилися Зеров і Клен <g/> , — хоч у Маланюка ця пам'ять — не літературно-кабінетна <g/> , а більше із спогадів про спорожнілий окоп і закляклий кулемет 1919 року <g/> .
doc#15 Характеристика Кудрявського <g/> , як перша <g/> , досить цікава <g/> , і я дозволю собі навести її тут <g/> : </p><p> У всіх шкільних граматиках можна знайти твердження <g/> , що речення не може існувати без присудка <g/> .
doc#16 У другій статті говориться <g/> : « <g/> Зрештою <g/> , тяжко трактувати його <g/> , який стало сам собі заперечує <g/> .
doc#17 <p> У виставі « <g/> Народнього Малахія <g/> » Курбас не знайшов свого часу ані розв'язання проблеми акторсько-режисерської вистави <g/> , ані повної сценічної реалізації Кулішевого задуму <g/> .
doc#18 <p> У статті « <g/> Отвергай лист до гал <g/> .
doc#19 У ті похмурі роки терпіння й малих діл поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p><p> Бийтесь до загину <g/> . </p>