Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Так і з поетами <g/> .
doc#4 Так принаймні здається мені <g/> . </p>
doc#4 Так і кортить додати <g/> , що стиль цей не сходить на суму засобів <g/> , і має в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для рослин і істот <g/> , а ця вода проливається з хмар і хмарин <g/> , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути подиктована людським розумом — як і сама поява чи не-поява тих хмар <g/> .
doc#5 Так <g/> , покинена <g/> , зовсім самотня <g/> …
doc#5 Так <g/> , не в ополонку кидається <g/> , а спить здоровим <g/> , міцним сном <g/> .
doc#5 Так вона робить <g/> , але тільки для того <g/> , щоб дізнатися про свою поразку в цьому <g/> , і то поразку подвійну <g/> .
doc#6 Так не сталося <g/> .
doc#6 Так <g/> , ніби маляр закликає глядача дивитися не тільки на деталі <g/> , а і крізь них <g/> , у інше <g/> , глибше <g/> . </p>
doc#6 Так <g/> , на картині “ <g/> Пізнє літо на Центральному Острові <g/> ” ( <g/> з торонтської серії <g/> ) двоє Куриликових дітей з'являються <g/> , як він сам зазначає <g/> , двічі <g/> , бо тут скомбіновано дві фотографії <g/> : на передньому пляні вони дивляться в глиб картини <g/> , а на задньому пляні вони ж таки дивляться на ту саму сцену вперед <g/> , річ не можлива за законами простолінійного часу й простору <g/> .
doc#6 Так само вільно розсувається простір <g/> .
doc#6 Так само унікальна його біографія як людини й мистця <g/> , його вихід поза межі свого первісного оточення і не-вихід у верховинну мистецьку й коломистецьку еліту <g/> .
doc#7 <p> Хоч я й не питав — признаюся прилюдно — дозволу в редакції « <g/> Києва <g/> » ( <g/> на обкладинці написано <g/> : « <g/> Передрук за дозволом редакції <g/> » <g/> ) <g/> , але наважуюся передрукувати і другу частину вірша Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p><p> Віконниці з імли <g/> , </p><p> І днів здобуток нерозтлінний Пильнує шати всім <g/> , </p><p> Де сторожкі зелені стіни Звели нам рідний дім <g/> . </p>
doc#7 « <g/> Так нездогадно <g/> » — безперечно частина головного речення <g/> .
doc#7 Так досить сказати <g/> , приміром <g/> , слово роззявити <g/> , щоб у свідомості з'явилися слова рота або пащеку <g/> , і то конечно в формі родового або знахідного відмінка <g/> .
doc#8 ( <g/> Так він писав свої наукові праці і так само белетристичні <g/> .
doc#8 Так <g/> , він прагнув точности <g/> , — не популярности <g/> .
doc#8 <p> Так само <g/> , як стиль <g/> , мало змінювалися і погляди Петрова <g/> .
doc#9 Він теж був невдоволений галицькими літераторами <g/> : </p><p> Так нам тепер поети-львівці <g/> , </p><p> Мов у селі під вечір вівці <g/> , </p><p> Хрипливий голос подають <g/> : </p><p> Кастильську бо з калюжі п'ють1. </p><p> Така низька оцінка галицької поезії й літератури взагалі <g/> , поскільки вона стосується побічно й до мови <g/> , в'язалася в П. Куліша з різко негативною оцінкою польських впливів в українській культурі XVI —XVII ст <g/> .
doc#9 Б. Грінченко згадує імена публіцистів і науковців з Великої України <g/> : П. Куліша <g/> , О. Кониського <g/> , І. Левицького <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Драгоманова <g/> , М. Комаря <g/> , І. Білика <g/> , Д. Мордовця-Сліпченка <g/> ; імена перекладачів з західноєвропейських письменників з Великої України <g/> : П. Куліша <g/> , П. Ніщинського <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Старицького <g/> , С. Руданського — і робить з цього висновок-повчання <g/> : « <g/> Нехай же наші браття-галичани не кажуть <g/> , впиваючись провінціяльною гордістю <g/> , що мов самі вони й мову виробили і літературу наукову та перекладову склали <g/> »1. Так <g/> , усі ці люди стояли в перших лавах творців і розроблювачів нової української літературної мови <g/> , але становище було таке <g/> , що більшість з них об'єктивно якраз проводила <g/> , як і М. Драгоманів <g/> , галицькі мовні впливи <g/> .
doc#9 Так не гоже <g/> !