Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) Так само може вживатися пряма мова для того <g/> , що ще тільки має бути сказане або може бути сказане <g/> .
doc#68 ) Так чи так <g/> , вони заслуговують на читачеву увагу й на нашу тут хоч коротку заввагу <g/> .
doc#72 <p> 4. Доба Визвольних Змагань ( <g/> 1917-1920 <g/> ) </p><p> Так звана Лютнева революція <g/> , що властиво відбулася 12 березня 1917 р. за новим календарем <g/> , спалахнула в Петербурзі <g/> .
doc#76 362. <g/> ) </p><p> Так наявність терміну общерусский з його подвійним значенням стає на службу ідеї вищости російської мови <g/> .
doc#4 ; </p><p> ( <g/> « <g/> Кінець мандрівки <g/> » <g/> ) </p><p> то це спалах енергії у єднанні зі світом <g/> : </p><p> Я не сію і не збираю <g/> , </p><p> бідна хата в чужині моя <g/> , </p><p> але світ від краю до краю </p><p> належить таким <g/> , як я. </p><p> Сходить сонце щодня уранці <g/> , </p><p> заростає квіттям земля </p><p> для дітей <g/> , для бурлак <g/> , для коханців <g/> , </p><p> для таких <g/> , як я. </p><p> ( <g/> « <g/> Безпричальність <g/> » <g/> ) </p><p> Так <g/> , « <g/> спокій зрілих літ <g/> » — це не просто спокійна констатація <g/> , це ціле багатство настроїв <g/> , переживань <g/> , охоплень довколишнього світу <g/> .
doc#15 ( <g/> Б. Лепкий <g/> ) </p><p> Так і його Івась грався <g/> , бувало <g/> , галасував <g/> , вовтузився <g/> , така ж сама білявенька головка <g/> , замурзаний <g/> ; замащена <g/> , задрипана сорочечка <g/> , високо підперезана жичкою <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> С. Черкасенко <g/> ) </p><p> Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний </p><p> ( <g/> 0. Ольжич <g/> ) </p><p> Прекрасний <g/> , Києве <g/> , ти в час <g/> , </p><p> Коли торжественно для нас </p><p> Аврори світлої сестра – </p><p> Безмежна даль одкриє гори </p><p> ( <g/> Є. Фомін <g/> ) </p><p> Торбинками обвішаний його повожатий </p><p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> ) </p><p> Нерідкі такі приклади і в прозі <g/> , а постпозитивні атрибутивні прикметники - як відокремлені <g/> , так і не відокремлені <g/> , настільки часті <g/> , що нема потреби наводити відповідні приклади <g/> . </p>
doc#80 <p> Ось « <g/> політ оси <g/> » в порівняннях <g/> : « <g/> В нічній пітьмі думки можуть шамротіти <g/> , шарудіти <g/> , ( <g/> 1 <g/> ) як речі й тварини <g/> , ( <g/> 2 <g/> ) як сухе гілля <g/> , ( <g/> 3 <g/> ) як пантофлі <g/> , ( <g/> 4 <g/> ) шафи <g/> , що тріскають <g/> , ( <g/> 5 <g/> ) як просо <g/> , що його пересипають <g/> , ( <g/> 6 <g/> ) як миші <g/> » ( <g/> « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> ) <g/> , Так постають ампліфікації <g/> : « <g/> Цвіркун був одночасно хлібороб і ремісник <g/> .
doc#45 Але він його і не зрікається <g/> , навпаки <g/> , Так <g/> , говорячи про студентські роки <g/> , він згадує українську бібліотеку Ніговського <g/> , ознайомлення з якою " <g/> не осталось без влияния на позднейшие мои занятия <g/> " ( <g/> Пипін 421 <g/> ) <g/> .
doc#35 Є в нього навіть спеціяльна поезія « <g/> До живота єсть охота <g/> » <g/> : </p><p> Як до моря плине велика ріка <g/> , </p><p> Так живот плине до смерти чоловіка <g/> . </p>
doc#35 У своїх віршах він писав <g/> : « <g/> На Україні не один гине <g/> , Україна — море нині червоне <g/> » і далі <g/> : « <g/> Як човен на воді валами ся хвіє <g/> , Так з Україною нашою діє <g/> , І гірше ще — човен пливе водою <g/> , А Україна - в крові <g/> » <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у словосполученнях трохи прочитав <g/> , трохи недужий — трохи — прислівник <g/> ; але в словосполученні трохи людей— це вже неозначений числівник <g/> , Так само із словом мало <g/> ; а багато <g/> , стільки <g/> , скільки в значенні числівника можуть мати навіть відмінкові форми числівника <g/> : багатьох <g/> , багатьом <g/> , багатьма <g/>
doc#62 Так ранні адепти християнства обтрушували з себе всі принади поганського культу й культури <g/> . </p>
doc#87 ; вже я і гривню давала <g/> , не пустили та й не пустили <g/> <g/> . </p><p> Так сприймають Харків люди патріярхального села <g/> , герої Квітчиної « <g/> Козир-дівки <g/> » <g/> . Чужою і незбагненою
doc#40 Так пояснює його словник Грінченка <g/> , і так ужито його <g/> , наприклад <g/> , у реченні « <g/> Коло шинку кріпаків ціла юрба <g/> , позбивались у купу <g/> .
doc#40 <p> Так само буває і з відокремленням іменників <g/> , коли вони мають таке значення і так в'яжуться з реченням <g/> , напр <g/> .
doc#40 Так від деяких коренів утворюється ціла ґрадація слів із значенням збірности — поодинокости — множинности <g/> , напр <g/> .
doc#40 Так само не властиве літературній мові вживання прикметника в множині при збірних іменниках <g/> , як от <g/> : « <g/> Чому вони були такі фатальні для большевиків — ці пара кроків — того не міг би сказати ні Наполеон <g/> , ні Соломон <g/> » ( <g/> Дуд <g/> .
doc#40 Так само вставляється -е- і тоді <g/> , коли основа інфінітива кінчається на приголосний <g/> , напр <g/> .
doc#40 Так само часто прилягають прислівники і до прикметників <g/> , напр <g/> .