Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#48 оніміла <g/> , спідліла <g/> , але все таки жива людина <g/> . </p><p> Так <g/> , песимізм Смотрича — творчий <g/> ; він правдивий
doc#24 воістину величну споруду <g/> , гідну їх обох <g/> . Так повторюється тут тема нової <g/> , червінькової
doc#7 , що ми несли <g/> » — безперечно підрядні речення <g/> . « <g/> Так нездогадно <g/> » — безперечно частина головного
doc#37 нічого спільного з літературою в собі й не мали <g/> . Так <g/> , несподівано для себе <g/> , я зненацька втратив МУР
doc#81 утратити зв'язок з матір'ю був мінімальний <g/> . </p><p> Так здавалося <g/> . Але не так воно було <g/> . Подорож до
doc#72 на російську <g/> , коли заводимо поважнішу бесіду <g/> ! Так не гоже <g/> ! " ( <g/> 323 і далі <g/> ) <g/> . </p><p> Павло Грабовський <g/> , що
doc#9 наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> . Так здебільшого зафіксований наголос цієї
doc#48 його <g/> , Шматов ( <g/> « <g/> Чого собаки гавкають <g/> » <g/> ) <g/> . Так ховає під руїнами її ж власної хати бабу Секлету
doc#81 , — хвилясте волосся на жіночих головах <g/> . Так на мій перший ніби спогад наклалася руїна воєн
doc#42 штучно <g/> , — вони — леле — перестають бути поезією <g/> . Так сталося з Осьмаччиним « <g/> Коньюнктивізмом <g/> » <g/> , де
doc#51 , це відродження й розквіт національної мови <g/> : </p><p> Так <g/> , ми на те у наш убогий мир прийшли <g/> , </p><p> Щоб мову з мов
doc#21 до фабричного рабства <g/> . І він дотримався свого <g/> . Так само він не робив жадних компромісів у своєму
doc#48 што там <g/> ! Маленькая рабатьонка <g/> ! » ( <g/> « <g/> Відчай <g/> » <g/> ) <g/> . Так байдуже убиває жінку <g/> , що зрадила його <g/> , Шматов (
doc#2 будять осокори <g/> : </p><p> Сьогодні біло так надворі <g/> ! </p><p> Так біло-біло <g/> , наче ново <g/> . </p><p> На білому вінок миртовий
doc#40 елементів грецької або латинської мови <g/> . Так постали такі европеїзми <g/> , як телеграф <g/> , телефон
doc#28 було б назвати естетичним раціоналізмом <g/> . Так само і в стилістиці Филиповичевого
doc#30 словами <g/> , НАРОДу він не любив <g/> , а ми ж за народ <g/> . Так що <g/> , бачите <g/> , перспективи не блискучі на моє
doc#81 , може трохи здеформований у пам'яті рефрен <g/> : </p><p> Так крикнем же громко ура </p><p> за здравие целого света <g/> , </p>
doc#75 , дуту оркестру <g/> , а про музику в людській душі <g/> . </p><p> Так <g/> , виявляється <g/> , що не тільки музика залежить — і
doc#51 письменників минулого й сучасности <g/> . Так виросли першорядної ваги праці Синявського