This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 | дозволять мені говорити про заячу посмішку <g/> ) <g/> . | Так | я його назвав у душі зайчиком <g/> , може не без |
doc#21 | він <g/> , як потім виявилося <g/> , не був інакшої думки <g/> . | Так | відбулася ця угода <g/> , і я став <g/> , сказати б <g/> , малим |
doc#22 | за безґрунтям <g/> . Леся Українка благала в Бога <g/> : </p><p> | Так | доверши ж до краю тую зраду <g/> , </p><p> розбий <g/> , розсій нас |
doc#23 | в цих умовинах літературний процес важко <g/> . </p><p> | Так | постали концепції історії української |
doc#24 | її культуру <g/> , в творення культурних цінностей <g/> . | Так | сталося <g/> , що короткий час семи років — менше <g/> , ніж |
doc#25 | удається до аналогії поодиноко взятих форм <g/> . | Так | робить він зокрема і в своїй другій статті на |
doc#26 | : « <g/> По мові — передмова <g/> ; можна б і без неї <g/> » <g/> . | Так | <g/> , можна було б обійтися без мого вступного слова |
doc#27 | густішою <g/> , як от у листі до Максимовича ( <g/> 1858 <g/> ) <g/> : </p><p> « <g/> | Так | що ж <g/> , така нісенітниця в голові ходить <g/> , неначе <g/> , |
doc#28 | значенням – типова символістична настанова <g/> . 0 </p><p> | Так | само і початок іншої поезії <g/> : </p><p> Долі своєї я не |
doc#29 | , а це не сприяє дійсності <g/> , а сприяє вимислові <g/> . </p><p> | Так | чи писати той спогад <g/> ? Не маю сумніву — треба <g/> . |
doc#30 | своєї країни і своєї ( <g/> себто шведської <g/> ) мови <g/> . | Так | би й нам <g/> . Я там провів два з половиною роки і |
doc#31 | в політичних межах СРСР та й поза цими межами <g/> . | Так | звана « <g/> українізація <g/> » <g/> , себто в ширшому сенсі |
doc#32 | , тут схематично окреслені <g/> , а й індивідуальні <g/> . | Так | у кожній людській громаді <g/> , починаючи від |
doc#33 | і позитивне значення українізації <g/> . | Так | <g/> , просто-напросто нема <g/> . Щоправда <g/> , герой |
doc#34 | по похилій площині <g/> , котиться далі й далі <g/> . | Так | пасивно вмирає Софія Шияниха <g/> , така пасивна |
doc#35 | поставляються в Москві <g/> , а не в Києві <g/> » ( <g/> 1688 <g/> ) <g/> . </p><p> | Так | нанівець пішла сила <g/> , хист <g/> , енергія цієї людини |
doc#36 | свою цільність і мистецьку незалежність <g/> . | Так | <g/> , коли Толстой радив Ґе перемалювати обличчя |
doc#37 | , переважно в формально-звітовому розрізі <g/> . | Так | я тоді ті часи бачив <g/> . </p><p> Минула третина сторіччя <g/> , і |
doc#38 | з особливостями також у змішуванні стилів <g/> . | Так | зробив Чижевський в характеристиці |
doc#39 | разом <g/> . Як єдність <g/> , п'янка і пишно- гаряча <g/> . | Так | ми бачили <g/> : в образі злилися всі чари і епохи <g/> . |