This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#82 | « <g/> білих плям <g/> » <g/> , себто брехні замовчуванням <g/> . | Не | « <g/> опинився <g/> » десь за межами Аркадій Любченко чи |
doc#67 | . Те <g/> , що я хочу сказати <g/> , дуже проста річ <g/> . | Не | або — або <g/> , а і — і. Традиція і модернізм <g/> . </p><p> Але і не в |
doc#16 | захопленні модними гаслами <g/> » ( <g/> Лаго дівський <g/> ) <g/> . | Не | аналізуймо <g/> , так це чи ні <g/> . Америка теж названа |
doc#81 | Україна <g/> , і поза нею в ньому нічого не існувало <g/> . </p><p> | Не | аналізуючи <g/> , я знав певні речі — не розумом <g/> , а |
doc#81 | Платона Кречета <g/> » Корнійчукового <g/> ) <g/> , але не мою <g/> . | Не | бачив я її і в західніх книгозбірнях <g/> . Заслужена |
doc#53 | цей переклад і звичайним його <g/> , автора <g/> , гоббі <g/> . | Не | </p><p> бачимо ми Потебню — підсумовуючи всі приступні |
doc#79 | знищення власного почуття до Ілька <g/> , поета <g/> , Я. | Не | без вагань стає Марина на цей шлях <g/> . Ось вона пише |
doc#81 | що мав на думці малописьменний автор <g/> , на папір <g/> . </p><p> | Не | без важких сумнівів поніс я свій витвір до |
doc#63 | « <g/> Березолем <g/> » <g/> , ні взагалі всієї сучасности <g/> . | Не | без вини наших авторів театр наш перестає бути |
doc#64 | на Заході <g/> , серед культурних народів Европи <g/> . | Не | без впливу було й те <g/> , що інформація за німців |
doc#49 | ( <g/> рд-рд <g/> ) <g/> ; а враНЦі промені від соНЦя ( <g/> нц-нц <g/> ) <g/> … | Не | без впливу звукових повторів є те <g/> , що дід — не |
doc#83 | інтелігенцією ще з кінця XVI століття <g/> . | Не | без впливу цього пляну був спинений рух |
doc#81 | докупи зійшлися Олесь <g/> , Вороний і Чупринка <g/> . </p><p> | Не | без душевного болю відтоді я вирішив <g/> , що мої |
doc#97 | твір на іншу двійку — Шевченко і він сам <g/> , читач <g/> . | Не | без жорстокости була « <g/> війна <g/> » автора проти |
doc#72 | розгорнулася <g/> … десь за літа 1925 року <g/> ” <g/> . | Не | без підстави і Л. Каганович згадує в червні 1926 |
doc#81 | поля приємніше оку <g/> , ніж обгорілі руїни міста <g/> . | Не | без сумнівів приносимо додому кілька буряків <g/> . |
doc#31 | ці посилання й укласти їх у статистичні дані <g/> . ( <g/> | Не | беру при цьому тих прізвищ <g/> , з носіями яких |
doc#16 | ролю <g/> , виводячи їх з оспалости й драглистости <g/> . ( <g/> | Не | беруся про це судити з певністю <g/> , не бачивши там |
doc#15 | - без сполучників або за допомогою їх <g/> . | Не | беручи навіть випадків <g/> , де подібні речення на |
doc#18 | жертва і змагання <g/> . Не сьогодні <g/> , а завтра <g/> . | Не | близька <g/> , а далека мета <g/> . Вічний рух і перемога |