Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 <p> Не поспішаймо знову <g/> .
doc#84 Не люди мали його почати <g/> , а воно мало початися <g/> .
doc#81 <p> Не належав до нашого з Федею річника <g/> , але крутився коло нас і брав участь у сходинах семінару Іван Грицютенко <g/> , циганкуватий <g/> , але по-циганському вродливий і дуже меткий і пролізливий до всіх товариств <g/> , без тіні Фединої боязкости й соромливости <g/> .
doc#24 Не пощастить <g/> .
doc#67 Не маю вертатись Назад з того шляху <g/> , що взяв <g/> , </p><p> Не маю тії корогви одцуратись <g/> , </p><p> Що вільно і щиро я зняв <g/> . </p>
doc#40 Не просить в хату <g/> , та в клуню <g/> !
doc#19 Не наша голова в тім <g/> » <g/> .
doc#81 Не люди <g/> , а ископаемые <g/> !
doc#4 Не тільки це одна поетка <g/> , вірші одного й другого комплексу тиснуться на тих самих сторінках <g/> , датовані тими самими датами <g/> !
doc#40 Не забувай <g/> , що одна миша з'їла слона і передчасно померла <g/> …
doc#81 Не я <g/> !
doc#2 <p> Не знаю <g/> , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> , бо хочеться ще й ще цитувати її мініятюрні віршики <g/> , відкривати кожний з них заново і зазирати в них глибше <g/> .
doc#36 Не одурить Бог <g/> , </p><p> Карать і милувать не буде <g/> : </p><p> Ми не раби його — ми люди <g/> ! </p>
doc#94 і не молись Нікому в світі <g/> ! Збрешуть люди <g/> , </p><p> І візантійський Саваоф Одурить <g/> ! </p><p> Не одурить Бог <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Ликері <g/> » <g/> , 1860 <g/> ) </p><p> Проти « <g/> візантійства <g/> » (
doc#98 вічна <g/> , але хоч би межа талановитости й безталанности трохи пересунулася на користь першої <g/> ! </p><p> Не йдеться про реставрацію <g/> . Історія не повторюється <g/> . Куля в скроні Хвильового не повернеться чудом
doc#84 Ще якась <g/> . Ще якась <g/> ? </p><p> О людино в незрушенім <g/> , в блимах печі <g/> ! </p><p> Не забудь <g/> : поїздам віки гуркотати <g/> . </p><p> У підручниках речі і поняття мають свої визначення <g/> ,
doc#81 Не міг я і просто погодитися з похвалами <g/> .
doc#81 Не диво <g/> , що Каганович був призначений директором Інституту мовознавства <g/> , на той час майже цілковито спустошеного звільненнями та арештами <g/> , керівником усіх мовних видань і проєктів <g/> .
doc#97 Не так з українськими письменниками <g/> .
doc#81 <p> Не думаю <g/> , щоб було це дуже поважно <g/> , бо і хлопець я був хирлявий <g/> , і садистичних нахилів не виявляв <g/> , але це був вилім з домашньої й шкільної дисципліни <g/> , і з цього я користався <g/> .