Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 На честь поетки як громадянки ( <g/> бо як поетка вона має право на будь-які міти <g/> ) треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що вона сама усвідомлює уявність цієї тематики і образности <g/> , і <g/> , якщо це все існувало в такій формі й таких барвах у минулому <g/> , невідтворність його тепер <g/> , коли навіть </p><p><g/> …
doc#4 <p> Зведення поезії з вершини Парнасу на низини щоденного дрібного побуту проймає вибір слів <g/> , що можуть бути аж надто « <g/> непоетичними <g/> » і що « <g/> грають <g/> » особливо виразно й міцно <g/> , коли вони не єдині <g/> , а контрастують із словами <g/> , виразно « <g/> поетичними <g/> » <g/> , як от після початку — </p><p> « <g/> На городі бузина <g/> , </p><p> а в Києві дядько <g/> !
doc#4 На це <g/> , виглядає <g/> , є рада <g/> .
doc#5 На новому мешканні Марта не зустріне ніколи своїх ворогів-наклепників <g/> .
doc#6 На цій виставці таку значущу малість людини бачимо в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , де люди відсунені на бічні пляни <g/> , хоч і які ті люди важливі ( <g/> з правого боку вони втілюють війну <g/> , з лівого— мир <g/> ) <g/> , у “ <g/> Монреальська місія в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#6 На жаль <g/> , цю незвичайну ( <g/> не чув <g/> , щоб Рафаель чи Рембрандт лишили по собі щось подібне <g/> ) “ <g/> серію <g/> ” <g/> , мабуть <g/> , розбито <g/> , бо картини ці продавалися вроздріб <g/> . </p>
doc#6 На цій виставці “ <g/> Снідання лісорубів <g/> ” ( <g/> ч. 14 <g/> ) <g/> , мабуть <g/> , засвоїло дещо з Бройгелевого “ <g/> Селянського весілля <g/> ” <g/> , яке Курилик бачив у Відні <g/> .
doc#6 На око можна було б тут згадати й такі картини <g/> , як — у торонтському циклі — “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” або “ <g/> Пожнив'я років чистого гуманізму <g/> ” <g/> .
doc#6 На плякат переїзної виставки 1982—1984 р. організатори виставки вибрали картину “ <g/> Маляр <g/> ” <g/> .
doc#6 На межі землі і неба манячать малесенькі будівлі <g/> , діло людських рук <g/> .
doc#6 На його чи не найбільш сюрреалістичній картині <g/> , вже кілька разів згаданому “ <g/> Пожнив'ї <g/> …
doc#6 На цій виставці пор <g/> .
doc#6 На теперішній нашій виставці такі “ <g/> символи <g/> ” можна знайти на багатьох картинах <g/> , хоч <g/> , може <g/> , не так програмово вжитих <g/> , як у торонтській серії <g/> .
doc#6 На Куриликових картинах з канадською тематикою люди дуже часто не мають обличчя <g/> .
doc#6 На цій виставці таку групу можна бачити в “ <g/> Під осінь життя <g/> ” ( <g/> ч. 5 <g/> ) <g/> , почасти на “ <g/> Монреальській місії в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#6 На цій виставці можна тут послатися на “ <g/> Банф <g/> , автошлях на Джаспер <g/> ” або “ <g/> Сльота <g/> ” ( <g/> чч <g/> .
doc#6 На цій виставці до певної міри це стосується до “ <g/> Вітер співає в телефонних дротах <g/> ” ( <g/> ч. ЗО <g/> ) <g/> .
doc#6 ( <g/> На нашій виставці почасти “ <g/> Ось мій ворог <g/> ” — ч. 25 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Курилик найчастіше має гру зеленого на зеленому або поруч зеленого ( <g/> приміром <g/> , на цій виставці — “ <g/> Клечальна неділя <g/> ” <g/> , — ч. 11 або “ <g/> Корови під зливою <g/> ” — ч. 28 <g/> , а поза нею дуже часто <g/> , наприклад <g/> , на самій переїзній виставці 1982—1984 років у “ <g/> Долина Дону в сірий день <g/> ” <g/> , “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , “ <g/> Пасторальна симфонія <g/> ” <g/> , “ <g/> На битій дорозі не росте трава <g/> ” та ін <g/> .
doc#6 На цій виставці <g/> , приміром <g/> , знайдемо сіре на сірому ( <g/> точніше сірожовте на сірожовтому <g/> ) в “ <g/> Годує свині вугіллям <g/> ” ( <g/> ч. 12 <g/> ) <g/> , біле на білому в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , дуже часто також чорне на чорному ( <g/> приміром на переїзній виставці “ <g/> Прибуття на манітобську фарму <g/> ” <g/> , “ <g/> Молодий небесний цвіт <g/> ” <g/> , “ <g/> Рибалення на корюку <g/> ” <g/> ) <g/> . </p>