Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 На всіх його статтях і книжках стоїть Юрій Лавріненко <g/> .
doc#21 На кінець року було ясно <g/> , що склад і стиль праці редакції треба змінити <g/> . </p>
doc#22 <p> * * * </p><p> Мені довелося недавно побачити фільм Росселіні « <g/> Стромболі <g/> » <g/> , і я був вражений багатьма збігами і лініями спільности між цим фільмом і оповіданням Коцюбинського « <g/> На камені <g/> » <g/> .
doc#23 На Заході « <g/> загальниковий <g/> » романтизм був нормальним переходом від « <g/> загальникового <g/> » самою своєю суттю клясицизму до романтизму ( <g/> як « <g/> конкретний <g/> » романтизм був нормальним переходом до натуралізму-реалізму <g/> ) <g/> .
doc#24 На початку це « <g/> Сольо неприкаяної лірики <g/> » й « <g/> Мелодрама <g/> » <g/> , в кінці — « <g/> Найменням — Жінка <g/> » <g/> .
doc#25 Справді <g/> , це кардинальні питання звукового розвитку української мови <g/> , і тому увага до них природна <g/> : розвиток і з старих Ҍ <g/> , е <g/> , о і — проблема ствердіння приголосних перед е <g/> , и. На насвітлення їх у Михальчука ми і кинемо тепер погляд <g/> , згадавши тільки <g/> , що мало не всі інші питання української історичної фонетики <g/> , особливо щодо голосних <g/> , знайшли своє хоч коротке насвітлення в Михальчука <g/> . </p>
doc#26 Щоб нехотя </p><p> На ввесь світ почули <g/> , </p><p> Що діялось в Україні <g/> , </p><p> За що погибала <g/> , </p><p> За що слава козацькая </p><p> На всім світі стала <g/> ! </p>
doc#27 На практиці <g/> , коли йдеться про листування літераторів <g/> , його використовують звичайно як матеріял для побудови біографії даного письменника на рівні з документами <g/> , щоденниками <g/> , спогадами <g/> , але без уваги до специфіки епістолярних писань <g/> . </p>
doc#28 <p> На цьому можна було б ці короткі зауваги закінчити <g/> , але доводиться зробити ще одне застереження <g/> : найдоцільніше було б подати перші 5 статтів у тому порядку <g/> , в якому вище перелічені імена поетів <g/> , членів п'ятірки <g/> .
doc#29 На тому все вривається <g/> .
doc#30 <p> На Вашого Шевченка є тепер співкандидат або співлавреат ( <g/> майбутній <g/> ) Діброва у Сутності <g/> , який був би й непоганий <g/> , хоч теж позачасовий <g/> , якби він трохи менше вправлявся в відмінюванні іменника Грабович <g/> .
doc#31 На Україні вони небезпечніші від усієї самвидавної літератури <g/> , разом узятої <g/> , поза межами України ніхто досі не здобувся на таке діло <g/> .
doc#32 <p> На осінь 1945 р. хвилювання починає вщухати і перспективи — принаймні найважливіші — починають окреслюватися <g/> .
doc#33 <p> На біду <g/> , бій був нерівний <g/> .
doc#34 На новій книжці Тодося Осьмачки стоїть позначка <g/> , що її видало видавництво Українського Канадійського Леґіону <g/> .
doc#35 У своїх віршах він писав <g/> : « <g/> На Україні не один гине <g/> , Україна — море нині червоне <g/> » і далі <g/> : « <g/> Як човен на воді валами ся хвіє <g/> , Так з Україною нашою діє <g/> , І гірше ще — човен пливе водою <g/> , А Україна - в крові <g/> » <g/> .
doc#36 На щастя <g/> , в Ґе це не тривало довго <g/> . </p>
doc#37 На чолі проводу стояв там колись вояк армії УНР <g/> , згодом оборонець Закарпаття <g/> , а далі редактор « <g/> Дозвілля <g/> » Свирид Микитович Довгаль <g/> . </p>
doc#38 На під назвою « <g/> Київська романтика <g/> » <g/> , читач побачить <g/> , що характеристика ця починається не з біографії поета ( <g/> про неї ні слова <g/> ) <g/> , не з окреслення його ідеології ( <g/> про це буде далі згадка <g/> , що йому належить місце « <g/> не лише в історії літератури <g/> , а і в історії української політичної думки <g/> !
doc#39 На світлому теплі вливається в кімнату бджолине гудіння <g/> .