Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> На запитання до Н. <g/> , уже по війні <g/> , чи він шкодує <g/> , що взяв на себе вимушене зобов'язання супрота громадянина Галицького і що не дотримався свого зобов'язання <g/> , відповідь була <g/> , що ні <g/> .
doc#1 <p> На початку I860 р. ситуація помітно змінюється <g/> . </p>
doc#1 <p> На зміну стилістичним експериментам минулих років <g/> , коли Т. Шевченко сміливо вводив у поезію вирази <g/> , досі невживані <g/> , коли сполучував слова <g/> , здавалося б <g/> , стилістично несумісні <g/> , приходить як основне правило закон мудрої економії <g/> ; на зміну бурхливому <g/> , експансивному стилю - самообмеження зрілого митця <g/> .
doc#1 <p> На перший погляд <g/> , вірш цей — набір промовистих <g/> , крутих афоризмів <g/> .
doc#1 На тлі цих нерозгорнутих образів з особливою силою вражає тричі побіжно згаданий образ надії — чекання без надії <g/> .
doc#1 <p> У передчутті власної смерти — </p><p> І мене не мине <g/> , </p><p> На чужині зотне <g/> , </p><p> За решоткою задавить <g/> . </p>
doc#1 Він показав <g/> , як цей образ перегукується з таким самим образом у революційній проклямації Герцена <g/> , в його брошурі « <g/> Крещеная собственность <g/> » <g/> , у статтях « <g/> Колокола <g/> » <g/> , у листі до О. Герцена ( <g/> задум якого <g/> , на його погляд <g/> , виник у гуртку Миколи Чернишевського <g/> ) <g/> , в одному з віршів Миколи Некрасова 22. На цьому тлі тим знаменнішим стає факт <g/> , що якраз тепер Т. Шевченко відкинув образ сокири <g/> .
doc#2 Вона робитиме з прикметників то прислівники <g/> , то дієслова <g/> : </p><p> На моїх грядках барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось троянда р о ж е в і є. </p><p> Вона й далі копичитиме іменники без окреслень <g/> : </p><p> А на галявах <g/> , мов сміття <g/> , </p><p> чарівного зілля <g/> , квіття <g/> . </p>
doc#2 <p> На білому вінок миртовий <g/> . </p>
doc#2 <p> На полі хтось упав поранно <g/> . </p>
doc#2 <p> Зо скрипом <g/> , нижчим на октаву <g/> , </p><p> На полі хтось упав криваво <g/> . </p>
doc#2 І тому так просто і логічно включаються тут мотиви сирітки <g/> , що втратила матір <g/> , Вітряниці <g/> , що оплакує всіх мертвих <g/> , і - чудо поєднання особистого з універсальним — тут ще з'являється і зовсім не дисгармонує вірш « <g/> На труну Ольжичеві <g/> » <g/> , і за ним так само логічно йдуть вірші про частування мертвих членів роду в передріздвяну пору <g/> , і далі завершення кола - похоронно-народжувальне сумно-радісне свято зимового сонцевороту <g/> . </p>
doc#3 На структуру « <g/> іменникового керування <g/> » перенесено структуру </p><p> « <g/> прикметникового узгодження <g/> » <g/> , але тільки в непрямих відмінках <g/> .
doc#3 На захід від цієї території двоїна зберігалася далеко довше <g/> , подеколи навіть до нашого часу <g/> , здебільшого <g/> , щоправда <g/> , залишково <g/> .
doc#3 Тимченко <g/> : « <g/> На небеси затменіє <g/> : двоє сонца <g/> , двоє м-всяця <g/> » ( <g/> с. 676 <g/> ) <g/> .
doc#4 « <g/> На всіх язиках <g/> » <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> На фабриці <g/> » <g/> ) </p><p> Ластівка злетіла вгору <g/> , хай не в майбугнє <g/> , а в минуле <g/> .
doc#4 <p> А ось інша поезія <g/> , на чотирнадцять років старша ( <g/> 1952 <g/> ) <g/> : </p><p> На печі шкварчить у ринці масло <g/> , </p><p> стіл неприбраний <g/> , бите скло <g/> …
doc#4 На користь такого припущення говорить багато деталів <g/> . </p>
doc#4 Комплекс мотивів і настроїв <g/> , особливо згущений у сорокових і п'ятдесятих роках <g/> , коли в житті поетки <g/> , судячи з її віршів <g/> , поставало усвідомлення розставання з молодістю <g/> , дивною й гіркою <g/> , скупаною в золотавих ранках <g/> , дзвінкою й змінною ( <g/> « <g/> На грані <g/> » <g/> ) <g/> , розставання неминучого <g/> , невідкличного й схоплюваного як незалежна від людської волі неминучість <g/> .