Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 книжок <g/> ? І як розповсюджували б свої видання <g/> ? Ми не мали жадного досвіду <g/> . Ми не знали <g/> , як
doc#81 північ робітник ХЕМЗу з жінкою й малою дитиною <g/> . Ми <g/> , звісно <g/> , й не пробували діставати кімнату <g/> .
doc#5 чи відчуттям приналежности до нації <g/> . Ми знаємо тепер <g/> , чому ніхто не заперечував
doc#24 закономірність ліній <g/> , віддалів <g/> , пропорцій <g/> . </p><p> Ми не раз уже з приводу « <g/> Вертепу <g/> » говорили про
doc#64 України був теж виявом нашої провінційности <g/> . Ми знов і знов приходимо до цього
doc#40 тільки під логічним наголосом <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Ми оце й розкажемо в пригоді <g/> , а ви записуйте <g/> » ( <g/> Шевч
doc#9 й великоукраїнцями <g/> . Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Ми проміж себе <g/> , в своєму гурті можемо й про далеко
doc#81 про літературу більше <g/> , ніж саму літературу <g/> . Ми слухали лекції про письменника за
doc#45 в раннього Потебні такої спроби не знаходимо </p><p> Ми не маємо наміру вдаватися тут до критичного
doc#81 був для всіх нас Дев'ятою симфонією Бетговена <g/> . Ми були щасливі <g/> . Ми були народ <g/> . Це було мистецтво <g/> .
doc#37 ідеї <g/> . </p><p> Наш світ був ілюзорний не тільки в цьому <g/> . Ми жили в Німеччині <g/> , але не мали з інтелектуальною
doc#81 про свідомі перекручення <g/> , мінімальна <g/> . Ми наближаємося тут до точних наук <g/> . </p><p> Історію можна
doc#81 усякі там інстанції <g/> , але хай я не сумніваюся <g/> . Ми договорилися <g/> , я ночую в інституті <g/> , переживаю
doc#4 , під Шевченком — моє село <g/> . </p><p> Його — це чоловікове <g/> . Ми тепер у родинному меш- канні-притулку <g/> . Далі
doc#95 . Щонайменше це має бути Львів — Київ — Харків <g/> . Ми не повинні віддати це місто <g/> . Кордон з Росією
doc#81 свій час <g/> , відходили в призначену годину <g/> . Ми всі лишалися чужі один одному <g/> . У суті речі
doc#84 вечір за вечором — ніби <g/> , ніби нічого не сталося <g/> . Ми титулуємо один одного мертвими титулами <g/> . Це
doc#83 препарує Москва чи наш власний провінціялізм <g/> ? </p><p> Ми не маємо підстав святкувати Переяслав <g/> . Він
doc#40 дуже рідко і видаються штучними <g/> , — напр <g/> . <g/> : « <g/> Ми певно свідчимо буле <g/> » ( <g/> Граб <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Я над могилою
doc#37 ніхто <g/> , крім білорусів <g/> , зокрема ні один німець <g/> . Ми зустрічалися на вулицях і в їхніх установах з