Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 : Млака <g/> ) <g/> ; резиґнація ( <g/> « <g/> Резиґнація й сум <g/> » — « <g/> Дебют <g/> » <g/> , 89 <g/> ) <g/> ; розвій ( <g/> « <g/> Ми бажаємо розвою <g/> » — « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 Коли в світській <g/> , сальоновій розмові герої І. Нечуя-Левицького кидають репліки на зразок <g/> : « <g/> Ми <g/>
doc#9 Ми не порядкуємо тут жадним певним матеріялом <g/> .
doc#9 Ми знаходимо Шевченка раз у раз то в Тарновського в Качанівці ( <g/> Борзенщина <g/> ) <g/> , то в Лизогуба в Седневі ( <g/> Чернігівського пов <g/> .
doc#11 Ми вже перекинулися словом про ваше майбутнє <g/> , мабуть <g/> , не дуже веселе <g/> .
doc#11 Ми — вдома <g/> . </p>
doc#13 Ми не бачимо <g/> , що Ярина — в ясирі <g/> , ми зустрінемося з нею тільки в натовпі виведених з Криму назад в Україну потурнаків <g/> .
doc#13 <p> Ми не знаємо <g/> , чи її образ не згорів з усім <g/> , але він лишився неспаленим у нашій уяві <g/> . </p>
doc#14 Найлегше він упорався з еміграційними комсомольськими поетами <g/> , — тими <g/> , що « <g/> Ах <g/> , Україно <g/> » <g/> , « <g/> Я і Україна <g/> » <g/> , « <g/> Україна і я <g/> » <g/> , « <g/> Я розпрощався з тобою <g/> , Вкраїно <g/> » <g/> , « <g/> Ми повернемось знову до тебе <g/> , Вкраїно <g/> » і так далі <g/> .
doc#15 Ми не знайдемо цього поняття ні в передреволюційних гімназичних підручниках <g/> , ні в таких авторитетних мовознавців <g/> , як Буслаєв <g/> , Потебня <g/> , Овсяніко-Куликовський <g/> , Томсон та інш <g/> .
doc#15 Ми знову приходимо до реченньового характеру цих конструкцій <g/> !
doc#15 Ми вже бачили <g/> , що Шахматов і Пєшковський ведуть джерела називних речень у глибоку давнину <g/> .
doc#15 Ми вже бачили <g/> , що називні речення при їх розгляді намагалися за всяку ціну формально відмежувати від неповних речень <g/> , - і це було <g/> , очевидно <g/> , логічно й історично неминуче при теоретичному виділенні цієї категорії з загальної аморфної купи неповних речень <g/> , при її ( <g/> категорії <g/> ) усвідомленні як принципіяльно окремої <g/> .
doc#15 <p> Ставок <g/> , гребелька і вітряк </p><p> З-за гаю крилами махає </p><p> ( <g/> « <g/> Ми в купочці колись росли <g/> » <g/> ) </p><p> В усіх цих прикладах помітно <g/> , як ряд членів простого речення переростає в складне речення <g/> , в даному випадку складносурядне <g/> , і як називні речення оформлюються як речення саме на місці зламу простого речення <g/> , і переходу його в складне <g/> .
doc#16 Ми схильні думати <g/> , що він руйнує <g/> .
doc#16 <p> Ми думаємо <g/> , що всякий солідний і об'єктивний журнал мусить інформувати читача про все <g/> , що робиться в Европі <g/> .
doc#16 Ми додали б <g/> : і недовір'я й ненависти до людини <g/> .
doc#16 <p> Ми бачили <g/> , що <g/> , почавши з підкресленого українського націоналізму <g/> , Донцов у своїй теорії « <g/> еліти <g/> » прийшов до цілковитого заперечення всього українського <g/> , всього націоналістичного <g/> .
doc#16 <p> Ми вже бачили наріжні камені донцовщини <g/> .
doc#16 Ми вже не на етапі початку <g/> .