Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#95 А здавалося б <g/> , що це так просто й легко <g/> ! </p><p> ХАРКІВ <g/> : ПОДОРОЖНІ ВРАЖЕННЯ І ЗАКЛИК </p><p> Коли я вже лаштувався вирушати до Києва на конгрес Міжнародної асоціяції україністів <g/> , я одержав запрошення приїхати з двох інших українських міст — Харкова й Львова <g/> .
doc#95 Коли наш рейс скінчився <g/> , а був він довгенький <g/> , парубійкова мова була вже на добру чверть українська <g/> .
doc#96 без слушности <g/> , що все це здобутки державної незалежности <g/> , й виведе відповідну мораль <g/> . </p><p> Коли перейти від маштабів столиці до маштабів країни <g/> , здається <g/> , на таку мораль буде ще
doc#96 Коли року Божого 1000 прийнято християнство <g/> , центром церкви став Скальгольт <g/> .
doc#96 Коли вважається <g/> , що за певним каменем живе така істота <g/> , годі змусити людей зрушити такий камінь <g/> .
doc#96 Либонь <g/> , мав рацію Пальсон у своїй іронії <g/> . Геологічна ідеологія нікуди не приведе <g/> . </p><p> Коли 1944 року прийшов час проголосити незалежність Ісландії <g/> , це зроблено в Тінгвелірі <g/> . Там-бо постало
doc#97 Коли вже <g/> , нарешті <g/> ?
doc#97 Коли дитина виростає <g/> , мамці-годувальниці кажуть спасибі за молоко <g/> , за піклування <g/> , але відсилають додому <g/> .
doc#97 Коли <g/> , звичайно <g/> , не згадувати двоє посилань на Енгельса <g/> , що єдиний репрезентує тут позаімперські культури <g/> .
doc#98 Коли я почув про його арешт <g/> , я був певний <g/> , що й мені треба <g/> , час і пора <g/> , « <g/> риштувать вози в далекую дорогу <g/> » <g/> , і то задурно <g/>
doc#99 Вождів тим часом нема <g/> , але політика є. Коли я читав <g/> , у рукописі <g/> , « <g/> Автостоп <g/> » і наближався до середини тексту <g/> , мені майнуло в голові <g/> : Господи <g/> , хоч би рядочок про кохання <g/> .
doc#100 Коли настане час вписуватися нам у світовий <g/> , ну скромніше — у європейський контекст нашого століття <g/> , то я <g/> , не вагаючися <g/> , згадав би <g/> , певно <g/> , Валер'яна Підмогильного <g/> , Євгена Маланюка <g/> , Євгена Плужника <g/> , Миколу Куліша <g/> , звичайно ж — ранній Тичина <g/>
doc#101 Коли приїхав спочатку до Німеччини <g/> , а потім — Швеції <g/> , то відкрив для себе головне те <g/> , що все <g/> , чого я навчився і що знав досі <g/> , було далеко не достатнім <g/> , провінційним <g/> .
doc#101 мовлення — українське <g/> , а 15 — 20 — англійське або слов'янськими мовами <g/> . </p><p> Коли українська мова вирізнилася із слов'янської сім'ї <g/> ? </p><p> Ю. ПІ <g/> . <g/> : Датування в цьому випадку
doc#101 Шевельов відповів <g/> : « <g/> Я не вірю в історію <g/> , вона завжди бреше <g/> » <g/> . </p><p> Коли було вичерпано запитання на зустрічі з кафедрою української мови <g/> : </p><p> « <g/> Прошу звільнити місце на
doc#102 Коли почалася війна <g/> , його негайно забрали до війська <g/> , як казали <g/> , « <g/> добровільцем <g/> » <g/> .
doc#102 Коли він спершу мене рекомендував <g/> , приймав і т. д„ то він не знав' тієї статті <g/> .
doc#103 Коли його послали на роботу в районну газету <g/> , десь на Полтавщину <g/> , то <g/> , напевне <g/> , з нудьги <g/> , він там почав писати вірші й надсилати мені <g/> .
doc#103 Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь Гончар запросив мене до себе додому <g/> .