This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 | свого минулого <g/> . Він бачить <g/> : перемагає зло <g/> . | Він | приймає « <g/> тезу безнадійности людського |
doc#81 | навіть про це <g/> , заскочив до нього на відвідини <g/> . ( <g/> | Він | тоді упорядковував колективну історію |
doc#40 | — показувати не єдність ( <g/> як і <g/> ) <g/> , а приєднання <g/> . | Він | показує головне не органічний зв'язок двох |
doc#56 | є Еспанія <g/> . У Смотрича — це не гасло <g/> , а практика <g/> . | Він | справді і всерйоз без Еспанії <g/> . Нью-йоркчани |
doc#94 | і в поезії « <g/> Я не нездужаю <g/> , нівроку <g/> » 1858 року <g/> . | Він | був добре свідомий ролі книжки в нашій |
doc#19 | Лицар однієї ідеї — такий є Василь Мова як лірик <g/> . | Він | вужчий від багатьох своїх сучасників <g/> : і від |
doc#50 | з його сучасниками — Тичиною або Рильським <g/> . | Він | стоїть цілком осторонь від них <g/> , зовсім |
doc#81 | в Едмонтоні я нагадав йому про цей епізод <g/> . | Він | здивувався й сказав <g/> , що не пригадує такого і що <g/> , |
doc#81 | подібну <g/> . Павел Георгійович був росіянин <g/> . | Він | викладав російську мову в Пермському |
doc#81 | . </p><p> Текст моєї дисертації в мене не зберігся <g/> . | Він | лишився в Харкові <g/> , коли я тікав з міста в лютому |
doc#35 | між Правобережжям з Галичиною і Лівобережжям <g/> . | Він | порівнює Росію й Польщу <g/> , що згодні розрубати |
doc#81 | в інтелектуальному <g/> , а і в фізичному сенсі <g/> . | Він | не був грубий <g/> , але виглядав пухким і готовим |
doc#49 | на українські національні джерела <g/> . | Він | у них знаходить методу <g/> , за якою тужить сучасне |
doc#59 | » <g/> ? І <g/> , нарешті <g/> , останнє припущення <g/> : « <g/> | Він | був одержимий волею до свободи <g/> » <g/> . Так <g/> , він <g/> , |
doc#39 | в тому сенсі <g/> , який тепер у це слово вкладають <g/> . | Він | не накидає жадних вимог діяти так чи так <g/> , робити |
doc#9 | він сам ( <g/> а в дійсності й поза тими межами <g/> ) <g/> . | Він | сам нерідко вживає тих слів <g/> , які в своїх |
doc#67 | серденько віщує <g/> . </p><p> Козак сідла коня вороного <g/> , </p><p> | Він | хоче їхать до краю чужого <g/> . </p><p> Хоче на полі пошукати |
doc#102 | опинився в найкращій <g/> . І це заслужено <g/> . | Він | вже тоді виділявся <g/> . І я запам'ятав його образ |
doc#19 | у нього « <g/> вдача козацька <g/> , весела <g/> , щира душа <g/> » <g/> . | Він | усім ріже правду в очі <g/> , нічого не боїться <g/> , не |
doc#27 | всі були вражені ніби надприродним з'явищем <g/> . | Він | показався в повному найшляхетнішому сенсі |