Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 В останньому році свого життя він таки узявся за цю техніку <g/> .
doc#6 В історії родини Вахнів рисунки двох типів <g/> .
doc#6 В цьому сенсі він був справжньою людиною двадцятого сторіччя <g/> .
doc#7 Ось перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при ньому Не гомін слав свій шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і знайому Веселість на устах </p><p> Він ще про весну неодцвітну В щедроті віт підняв І світлом галяви привіт нам Зігрів і розхмар дня <g/> . </p>
doc#7 В цьому випадку розмова поета з читачем не відбулася <g/> , і тут не допоможе мільйон посередників <g/> .
doc#8 В образі Комахи він висміяв « <g/> приміткового <g/> » вченого <g/> , для кого кількість приміток з процитованими там книжками важить більше від ідеї власної праці <g/> .
doc#8 В історії літератури він знав Куліша і оточення Куліша <g/> , в етнографії — « <g/> заговори <g/> » <g/> , обряди і казки <g/> , в філософії — Сковороду <g/> .
doc#8 В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> , обмеженого родинами мов <g/> , йому було рішуче затісно <g/> , і його велика стаття про слово ляда ( <g/> « <g/> Язык и мышление <g/> » <g/> ) дає сміливі зіставлення цього слова не тільки з німецьким Land <g/> , а і з словами фінських і східніх мов <g/> . </p>
doc#8 В своєму щоденнику я записав 4 травня 1946 р. <g/> : « <g/> Сьогодні Домонтович поїхав до Мюнхену <g/> .
doc#9 <p> В умовах радянської України проблематика книжки взагалі була під суворим табу <g/> .
doc#9 В основному він незмінний від 1944 року <g/> . </p>
doc#9 В цьому виданні я наважився нарешті подати присвяту пам'яті В. Сімовича <g/> . </p>
doc#9 <p> Грудень 1994. Нью-Йорк </p><p> ГАЛИЧИНА </p><p> В ФОРМУВАННІ НОВОЇ </p><p> УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ </p><p> У кінці XIX століття Борис Грінченко писав про Галичину <g/> : « <g/> Що таке Галичина <g/> ?
doc#9 Платон Лукашевич <g/> , видавець « <g/> Червоноруських пісень <g/> » <g/> , писав у листі до Вагилевича з 3.10.1843 <g/> : « <g/> В бытность Шевченка у меня я предложил ему заимствовать некоторые слова и формы ваши ( <g/> себто галицькі <g/> .
doc#9 Знаємо про це з листа В. Навроцького до М. Бучинського <g/> , датованого 14.12.1869. В. Навроцький писав <g/> : « <g/> В нашій програмі жадаємо ми від українців <g/> …
doc#9 В літературнім язиці треба завести певну одностайність в формах <g/> »1. </p><p> Нас не цікавить тут посутня оцінка дискусії <g/> .
doc#9 ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ </p><p> НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ </p><p> В ПЕРІОД 1876-1905 РОКІВ </p><p> Цей період започатковується указом 1876 р. про заборону українських друків у Російській імперії <g/> .
doc#9 В міру того <g/> , як цей стихійний у тих умовах процес збільшення розбіжности усвідомлювався <g/> , в українській громадськості поступово оформлюється два табори <g/> : прихильників галицьких елементів у мові й їхніх супротивників <g/> .
doc#9 В цей час він ще не заперечує галицьких впливів у мові <g/> , але постільки <g/> , поскільки вони йдуть з галицьких народних говірок і поскільки сприймаються нарівні з впливами інших периферійних говірок <g/> , себто в невеликій пропорції <g/> .
doc#9 В оркестрі грали всі області України <g/> , але внаслідок загального політичного становища великоукраїнських земель диригувала цією оркестрою Галичина <g/> . </p>