This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | В демократах не було потреби <g/> . |
doc#0 | <p> В одежі львівські правничі законодавці <g/> , крім Голубовського <g/> , не різнилися від звичайного стилю радянського службовця <g/> . |
doc#0 | В обох випадках <g/> . |
doc#0 | В опері Унтер-ден-Лінден мав іти останнім Ваґнерів « <g/> Трістан і Ізольда <g/> » <g/> , не знаю <g/> , чи ще пройшов <g/> , але надалі вже музи мали замовкнути <g/> . |
doc#0 | <p> В останні дні війни і німецької пропаганди в « <g/> Дозвілля <g/> » прийшла нова директива з пропаґандивного центру ( <g/> чи ще в Берліні <g/> ? |
doc#1 | То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/> … |
doc#1 | всюди </p><p> Вас найде правда-мста <g/> ; а люде Підстережуть вас на тотеж <g/> , </p><p> Уловлять і судить не будуть <g/> , </p><p> В кайдани туго окують <g/> , </p><p> В село на зрище приведуть <g/> , </p><p> І на хресті отім без ката </p><p> І без царя вас <g/> , біснуватих <g/> , </p><p> Розпнуть <g/> , розірвуть <g/> , рознесуть <g/> , </p><p> І вашей кровію <g/> , собаки <g/> , </p><p> Собак напоять <g/> … </p> |
doc#1 | всюди </p><p> Вас найде правда-мста <g/> ; а люде Підстережуть вас на тотеж <g/> , </p><p> Уловлять і судить не будуть <g/> , </p><p> В кайдани туго окують <g/> , </p><p> В село на зрище приведуть <g/> , </p><p> І на хресті отім без ката </p><p> І без царя вас <g/> , біснуватих <g/> , </p><p> Розпнуть <g/> , розірвуть <g/> , рознесуть <g/> , </p><p> І вашей кровію <g/> , собаки <g/> , </p><p> Собак напоять <g/> … </p> |
doc#1 | <p> Далі в чотиривірші порівняння <g/> , однак <g/> , розгортається і стає майже незалежним <g/> : </p><p> Що без долі <g/> , без родини <g/> , </p><p> Та без вірної дружини <g/> , </p><p> І дружини <g/> , і надії В самотині посивіє <g/> ! </p> |
doc#1 | В основі його композиції — те ж саме надання народньопісенним образам та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення досягається не переходом від пляну « <g/> дійсности <g/> » до пляну порівнянь <g/> , а паралелізмом трьох образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між собою <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини <g/> , що <g/> , досі не заручена <g/> , гуляє у садку <g/> . |
doc#1 | В останній рік його життя усі теми и проблеми попередніх років одна за одною були переглянуті <g/> , передумані й осмислені по-іншому <g/> . |
doc#1 | У версії від 25 травня він просить Господа <g/> : </p><p> Царів <g/> , кривавих шинкарів </p><p> У пута кутії окуй <g/> , </p><p> В склепу глибокім замуруй <g/> . </p> |
doc#1 | Тепер він пише <g/> : </p><p> Злоначинающих спини <g/> , </p><p> У пута кутії не куй <g/> , </p><p> В склепи глибокі не муруй <g/> . </p> |
doc#1 | 23. </p><p> В останній період своєї творчости Т. Шевченко усвідомлює і засуджує два гріхи людства <g/> . |
doc#1 | В останньому Шевченковому вірші український пейзаж виразно ототожнюється з раєм <g/> : </p><p><g/> … |
doc#1 | над Стіксом <g/> , у раю <g/> , </p><p> Неначе над Дніпром широким <g/> , </p><p> В гаю — предвічному гаю <g/> , </p><p> Поставлю хаточку <g/> , садочок </p><p> Кругом хатини насаджу <g/> … </p> |
doc#1 | Це вірш <g/> , процитований раніше <g/> , — « <g/> Бували войни й військовії свари <g/> » <g/> , написаний 26 листопада 1860 р. В ньому Т. Шевченко заперечує минуле України <g/> . |
doc#2 | Євген Маланюк зустрів її на стежці своєї « <g/> Прощі <g/> » і обдарував нас повним грації й глибини мініятюрним портретом поетки <g/> : 1 </p><p> Аж пуща зашумить волинська <g/> , </p><p> И на оксамит і злотоглав </p><p> В сап'янцях легких Лятуринська </p><p> Виходить годувати пав <g/> . </p> |
doc#3 | В умовах центрально-східних говірок <g/> , які нас тут цікавлять <g/> , обидва ці процеси <g/> , можна думати <g/> , вже вповні виявилися ( <g/> що не конче значить — повністю реалізувалися <g/> ) на середину 17 ст <g/> . |
doc#3 | В обох досі виданих томах ДУМ конструкціям типу двоє речень приділено по мапі <g/> , 275 ( <g/> почасти і 274 <g/> ) в томі 1 і 258 в томі 2. Оминаючи деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з моїм матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного письменства і обговореним на початку цього мого звідомлення <g/> . |