Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 В деяких інших сприростковані недоконані форми рідкі <g/> , а коли з'являються <g/> , то мають додаткове значення многооб'єктности ( <g/> побити — одного або багатьох <g/> , побивати — тільки багатьох <g/> , так само позв'ялювати <g/> , посхиляти <g/> ) <g/> . </p>
doc#66 В ньому закладені можливості різних тлумачень <g/> , і завдання актора вибрати одне з них <g/> .
doc#39 В мистецьких творах нашого часу майже завжди все визначене певною ідеєю <g/> , і заради її демонстрування написаний твір <g/> . </p>
doc#40 <p> В питально-окличній ролі використовується також вираз що за <g/> , в якому за вже не прийменник <g/> , бо не вимагає жадного відмінка і може стояти навіть при називному відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#84 В ідеї <g/> . </p>
doc#15 , V <g/> , с. 147 <g/> ) </p><p> В іншому місці знаходимо в Тимченка ще цілком збережені посесивні конструкції <g/> , виписані з фолкльорного матеріялу <g/> : </p><p> Тепер моє гуляннячко ( <g/> " <g/> я гуляю <g/> " <g/> ) <g/> , тепер моя воля ( <g/> " <g/> я вільна <g/> " <g/> ) </p><p> ( <g/> Гол <g/> .
doc#40 В тих випадках <g/> , коли перед -ння є ще наросток -ова-/-ува- <g/> , дійшло навіть до зовнішнього розрізнення цих значень <g/> : слова з наростком -ува- означають процес <g/> , а з наростком -ова- речі <g/> , напр <g/> .
doc#70 <p> В такому ж становищі перебуваю відносно своїх колег на схід од Ужа й Сяну <g/> .
doc#72 В § 126 цієї конституції сказано <g/> , що « <g/> державною мовою Румунської держави є румунська мова <g/> » ( <g/> Constitution 24 <g/> ) <g/> .
doc#72 В ньому <g/> , наприклад <g/> , немає “ <g/> Російсько-українського словника військової термінології <g/> ” С. і О. Якубських [ <g/> 1928 <g/> ] <g/> , “ <g/> Словника антропологічної термінології <g/> ” А. Носова [ <g/> 1931 <g/> ] <g/> , “ <g/> Російсько-українського словника правничої мови <g/> " за редакцією А. Кримського [ <g/> 1926 <g/> ] та ще деяких <g/> .
doc#30 В кожному числі стаття або статті про Гончара <g/> , а в кожній такій статті — потоки лайки — і то соковитої <g/> , національної доносної на мене10. А Ви не хочете того читати <g/> .
doc#72 В деяких випадках українізація призводила до зменшення накладів <g/> , в інших навпаки </p><p> — до збільшення <g/> , як <g/> , наприклад <g/> , у Кривому Розі ( <g/> Косіор 27 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Тяжче визначити тип відмінювання тих pluralia tantum <g/> , що кінчаються на -и <g/> , -і. В давальному <g/> , орудному й місцевому відмінку вони мають правда <g/> , звичайні закінчення -ам ( <g/> -ям <g/> ) <g/> , -ами ( <g/> -ями <g/> ) <g/> , -ах ( <g/> -ях <g/> ) <g/> , тільки іменники люди <g/> , кури <g/> , гуси <g/> , діти <g/> , сіни <g/> , сани <g/> , груди проти норми мають у цих відмінках пом'якшений кінцевий приголосний основи ( <g/> людям <g/> , курям <g/> , гусям <g/> , дітям і т. д. <g/> ) <g/> , а в орудному відмінку вони поруч звичайного закінчення -ями можуть мати -ми ( <g/> курми <g/> , людьми <g/> , гусьми <g/> , дітьми <g/> , сіньми <g/> , саньми <g/> , грудьми <g/> , а також ворітьми від ворота <g/> ; паралельно —
doc#40 навіть машина шити <g/> , трактор орати <g/> , щітка чистити зуби і т. п. </p><p> В усіх подібних випадках перевагою інфінітива є те <g/> , що він завжди зберігає дієслівне керування <g/> , а воно <g/> , як ми вже знаємо ( <g/> § 35 <g/> ) <g/> , далеко різноманітніше і гнучкіше <g/> , ніж іменникове <g/> .
doc#36 В наступних десятиліттях ці твори легко здобули широку популярність <g/> , бо в них поєднано звичні <g/> , розповсюджені форми народньої творчости й романтичної поезії з свіжою думкою й поетичним експериментом <g/> .
doc#9 В сей полосе самый чистый малороссийский язык употребляется <g/> , который литовского очень мягкого <g/> , ни степного грубого и тяжелого выговора не имеет <g/> » <g/> .
doc#40 В принципі вони можуть виступати в обох варіянтах — твердому і пом'якшеному — перед кожним голосним <g/> .
doc#89 В російській літературі він зацькував прекрасний талант Марлінського <g/> , В. Одоєвського й інших романтиків <g/> .
doc#15 В своєрідно сконцентрованому вигляді тут виявляється та двоелементність <g/> , яка властива реченню <g/> , яка примусила Шахматова передбачити те <g/> , що називний відмінок імени в таких випадках сполучає в собі елементи значення підмета й елементи значення присудка <g/> . </p>
doc#22 В обох п'єсах герої вирушають на боротьбу зі злом <g/> .