Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Вина й не бачили <g/> . Єлей </p><p> Потік у черево чернече <g/> ! </p><p> А ви <g/> , святиє предотечі <g/> , </p><p> По всьому світу
doc#1 <p> Царям убогим <g/> . Буде бите </p><p> Царями сіянеє жито <g/> ! </p><p> А люде виростуть <g/> . Умруть </p><p> Ще не зачатиє царята <g/> … </p><p> І
doc#1 … </p><p> І на оновленій землі </p><p> Врага не буде <g/> , супостата <g/> . </p><p> А буде син <g/> , і буде мати <g/> , </p><p> І будуть люде на землі <g/> . </p>
doc#1 що підводить вірш до теми смерти <g/> . Читаємо далі <g/> : </p><p> А думи гордії розвіє <g/> , </p><p> Як ту сніжину по степу <g/> ! </p><p> Інше
doc#1 . </p><p> Титарівна-Немирівна </p><p> Людьми гордувала <g/> … </p><p> А москаля-пройдисвіта </p><p> Нищечком вітала <g/> ! </p>
doc#1 собі та виростали <g/> … </p><p> Дівчаток москалі украли <g/> , </p><p> А хлопців в москалі забрали <g/> , </p><p> А ми неначе
doc#1 москалі украли <g/> , </p><p> А хлопців в москалі забрали <g/> , </p><p> А ми неначе розійшлись <g/> , </p><p> Неначе брались — не
doc#1 до своєї долі <g/> : </p><p> Ходімо дальше <g/> , дальше слава <g/> , </p><p> А слава — заповідь моя <g/> . </p><p> Мініятюри <g/> , створені I860
doc#1 : </p><p> Дівча любе <g/> , чорнобриве </p><p> Несло з льоху пиво <g/> . </p><p> А я глянув <g/> , подивився — </p><p> Та аж похилився <g/> … </p><p> Кому воно
doc#1 . Він ніби стає реальним тільки в порівнянні <g/> : </p><p> А калина з ялиною </p><p> Та гнучкою лозиною <g/> , </p><p> Мов
doc#1 і кожного до сліпого і неминучого повстання <g/> : </p><p> А щоб збудить </p><p> Хиренну волю <g/> , треба миром <g/> , </p>
doc#1 . За лічбою — етнографію і географію у 5 копійок <g/> . А історію <g/> , тілько нашу <g/> , може вбгаю в 10 копійок <g/> .
doc#1 тоді <g/> , коли з'явиться апостол правди і науки <g/> . А той <g/> , опираючись на всіх « <g/> доброзиждущих <g/> » і «
doc#1 Україна <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко в корінні <g/> : </p><p> А од коріння тихо <g/> , </p><p> любо Зелені парості ростуть <g/> . </p>
doc#1 років заслання <g/> , коли він нічого не написав <g/> . А що таких коротких періодів у його недовгому
doc#2 <p> І випускає — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p><p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано
doc#2 і як це підносить тему пращура нашого <g/> . </p><p> А ось строфа з передостаннього вірша книги <g/> : </p>
doc#2 Перун <g/> , потім Мати Божа <g/> , помогла на ворога <g/> . А ворог тут кожний <g/> , хто не свій <g/> ; хто не знає гасла <g/> ,
doc#2 . </p><p> Оживає перша мушка — </p><p> Божеє створіння <g/> . </p><p> А ось молодість і материнство <g/> : </p><p> Хто виїде в цей час
doc#2 <p> Вона й далі копичитиме іменники без окреслень <g/> : </p><p> А на галявах <g/> , мов сміття <g/> , </p><p> чарівного зілля <g/> ,