Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 , і грошово <g/> , і житлово німецьким нацизмом <g/> . І <g/> , врешті <g/> , хто ж використовував кого <g/> ? </p><p> В останні
doc#0 , що було занадто старанне <g/> , а що зідіотіле <g/> . І чи роман був антимілітаристичний <g/> , а чи просто
doc#0 російської готовости до людоловного стрибка <g/> . </p><p> І перейшли його всі <g/> . Майже <g/> . З колишньої
doc#1 датування « <g/> Причинної <g/> » 1837 роком спірне <g/> . І все ж загальноприйнятим є поділ творчости Т.
doc#1 впізнаєш автора « <g/> Причинної <g/> » і « <g/> Катерини <g/> » <g/> . І все ж між першим і останніми творами
doc#1 кайдани туго окують <g/> , </p><p> В село на зрище приведуть <g/> , </p><p> І на хресті отім без ката </p><p> І без царя вас <g/> ,
doc#1 на зрище приведуть <g/> , </p><p> І на хресті отім без ката </p><p> І без царя вас <g/> , біснуватих <g/> , </p><p> Розпнуть <g/> , розірвуть
doc#1 біснуватих <g/> , </p><p> Розпнуть <g/> , розірвуть <g/> , рознесуть <g/> , </p><p> І вашей кровію <g/> , собаки <g/> , </p><p> Собак напоять <g/> </p><p> ( <g/> « <g/> Осії <g/> .
doc#1 ! » -лише один ( <g/> « <g/> осквернений <g/> » <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> І тут <g/> , і всюди - скрізь погано <g/> » - немає жадного <g/> . </p><p> На
doc#1 у стислих символах <g/> . Таким <g/> , наприклад <g/> , є вірш <g/> : </p><p> І Архімед <g/> , і Галілей </p><p> Вина й не бачили <g/> . Єлей </p><p> Потік у
doc#1 , святиє предотечі <g/> , </p><p> По всьому світу розійшлись </p><p> І крихту хліба понесли </p><p> Царям убогим <g/> . Буде бите </p>
doc#1 ! </p><p> А люде виростуть <g/> . Умруть </p><p> Ще не зачатиє царята <g/> </p><p> І на оновленій землі </p><p> Врага не буде <g/> , супостата <g/> . </p><p> А
doc#1 не буде <g/> , супостата <g/> . </p><p> А буде син <g/> , і буде мати <g/> , </p><p> І будуть люде на землі <g/> . </p><p> Композиційно вірш
doc#1 <p> Садочок твій позеленить <g/> , </p><p> Твою надію оновить <g/> ! </p><p> І думу вольную на волю </p><p> Не прийде випустить <g/> … Сиди </p><p> І
doc#1 <p> І думу вольную на волю </p><p> Не прийде випустить <g/> … Сиди </p><p> І нічогісінько не жди <g/> ! </p><p> Тут тема зими підкреслена
doc#1 » <g/> , « <g/> Н. Я. Макарову <g/> » <g/> , « <g/> Титарівна-Немирівна <g/> » <g/> , « <g/> І день іде <g/> , і ніч іде <g/> » та « <g/> Зійшлись <g/> , побрались <g/> ,
doc#1 . </p><p> Гайок <g/> , садочок розвели </p><p> Кругом хатини <g/> . І пишались <g/> , </p><p> Неначе князі <g/> . Діти грались <g/> , </p><p> Росли
doc#1 : </p><p> Що без долі <g/> , без родини <g/> , </p><p> Та без вірної дружини <g/> , </p><p> І дружини <g/> , і надії В самотині посивіє <g/> ! </p><p> Очевидно <g/> ,
doc#1 кладе — гори <g/> . </p><p> У передчутті власної смерти — </p><p> І мене не мине <g/> , </p><p> На чужині зотне <g/> , </p><p> За решоткою
doc#1 решоткою задавить <g/> . </p><p> Хреста ніхто не поставить </p><p> І не пом'яне <g/> , — </p><p> є усвідомлення неминучосте <g/> , але