Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 І в глибині душі людина відчуває <g/> : щастя нема <g/> , народу нема <g/> , батьківщини нема <g/> .
doc#84 І хай Мюнхен теж провінція <g/> , — все-таки той факт <g/> , що нас зірвало з наших островів <g/> , з наших тихих озер і ясних зір і принесло до руїн Мюнхену <g/> , — може <g/> , це добре <g/> .
doc#4 <p> І невжеж </p><p> кружлятиме з нею повіки </p><p> ця прекрасна планета — Земля <g/> ?
doc#56 <p> І мертві шкірять зуби все ще білі і байдуже дірками дивляться незримо замість очей <g/> , що їм повиїдав вапняк <g/> . </p>
doc#37 І так далі <g/> , і так далі <g/> . </p>
doc#13 І допомогти дійшлому критикові важко <g/> .
doc#76 І навпаки — « <g/> застій <g/> » доби Олександра Ш — і брак терміну в писаннях Победоносцева <g/> .
doc#11 І — нічого <g/> .
doc#77 І ось остання дія <g/> , останні слова <g/> , завіса і буря оплесків <g/> …
doc#9 І коли б трапилося так <g/> , що нас <g/> , українців-русинів з Росії <g/> , яким <g/> …
doc#1 <p> І на оновленій землі </p><p> Врага не буде <g/> , супостата <g/> . </p>
doc#15 <p> І покотились із очей </p><p> На рясу сльози <g/> … </p>
doc#40 І покотились із очей на рясу сльози <g/> » — Шевч <g/> .
doc#40 І покотились із очей на рясу сльози <g/> …
doc#27 І може найголовніше <g/> : те <g/> , що було релігією Куліша <g/> , не справдилося і не здобуло прихильників <g/> . </p>
doc#68 <p> І врочить подив <g/> : не спиняйся <g/> , йди <g/> . </p>