Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 <p> Ґете " <g/> Фавст <g/> " <g/> , І </p><p> Негативно оцінюючи " <g/> Очерк звуковой истории малорусского наречия <g/> " Житецького <g/> , Потебня закидав авторові нахил до поспішних узагальнень <g/> , інакше кажучи <g/> , віру в те <g/> , що бажане <g/> .
doc#24 І можна ( <g/> як це почасти робить Гаморак <g/> ) звузити тему останніх абзаців і вбачати в четвертому — українські Визвольні Змагання <g/> , а в п'ятому — тему майбутньої вільної України <g/> . </p>
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Челядників їх вигубить помір'я <g/> » ( <g/> І <g/> , 376 <g/> ) <g/> ; « <g/> Перепинять їх райтарі <g/> » <g/> , « <g/> Всі шляхи <g/> » ( <g/> II <g/> , 19 <g/> ) <g/> ; « <g/> І вам царі сі не до густу <g/> » ( <g/> III <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; « <g/> Опитаний пронира <g/> » ( <g/> II <g/> , 104 <g/> ; польонізм <g/> ?
doc#30 І я люблю насильство і опір <g/> , а не гармонію і податливість <g/> .
doc#81 І не тільки був це рік щасливий — він був також спокійний <g/> .
doc#63 <p> І другу традицію фолкльору продовжує Осьмачка <g/> : відмову від умовно-поетичного стилю <g/> .
doc#9 Це для нього щось безпричинне <g/> , незрозуміле <g/> , « <g/> чудне діло <g/> » <g/> : « <g/> І чудне діло скоїлося в нас <g/> .
doc#45 І не зміг <g/> . </p>
doc#72 І свідоміші елементи народніх мас чудово розуміють усе величезне значення вищої національної культури <g/> , на блага якої вони вже ставлять свої вимоги й попит <g/> ” ( <g/> Петлюра <g/> , 235 [ <g/> 1912 <g/> ] <g/> ) <g/> .
doc#40 ВСТАВНІ СЛОВА </p><p> § 66. ЗНАЧЕННЯ І ВЖИВАННЯ ПРИСЛІВНИКА </p><p> Як і прикметник <g/> , прислівник показує ознаки поза часом і способом <g/> ; тільки тоді <g/> , як прикметник показує ознаки предметів <g/> , прислівник показує ознаки ознак <g/> , стосуючися звичайно в реченні не до іменників <g/> , а до прикметників або дієслів <g/> .
doc#47 <p> І от уже в « <g/> Божому колі <g/> » Лятуринська <g/> , либонь <g/> , уже не тільки Оксана <g/> , а й Роксана <g/> , приймає фантастично- дилетантську концепцію Ксенофонта Сосенка ( <g/> на якого вона часто посилається <g/> ) про одвічну українсько- іранську спорідненість <g/> , проектує її на Юнґову теорію колективного підсвідомого ( <g/> яку вона не любила згадувати <g/> ) <g/> , підпирає свої припущення фактами <g/> , зачерпненими з сьогодні не авторитетних писань Гібсон ( <g/> Margaret Dunlop Gibson <g/> ) кінця XIX — початку XX століть і <g/> , кінець-кінцем <g/> , витворює свою власну систему поглядів про праісторію Південносхідньої Европи й Передньої Азії як іманентного й безнастанного конфлікту геттитсько-ірансько-українського елементу
doc#19 Вони привели до посилення розколу українського народу на ворожих одні одним панів і простих козаків <g/> , до їхньої безконечної братовбивчої боротьби й взаємознищення <g/> : </p><p> І в тій міжусобній тяжкій боротьбі </p><p> Загибла Вкраїна в неславі й ганьбі <g/> : </p><p> Її занедбали пани й козаки <g/> … </p>
doc#45 Свій настрій поет вилив у мало не гістеричну строфу <g/> : </p><p> І тепер я розбитеє </p><p> Серце ядом гою <g/> , </p><p> І не плачу й не співаю <g/> , </p><p> А вию совою <g/> . </p>
doc#1 <p> І <g/> , голову схопивши в руки <g/> , </p><p> Дивуєшся <g/> , чому не йде </p><p> Апостол правди і науки <g/> ? </p>
doc#31 І ця проблема <g/> , якої Хвильовий уникав у своїх давніших памфлетах <g/> , уперше ( <g/> через цензурно-політичні причини і востаннє <g/> !
doc#28 І такі й справді епітети Драй-Хмари <g/> .
doc#28 Методу цю <g/> , зрештою <g/> , найкраще розкрив сам Зеров у сонеті « <g/> Чистий Четвер <g/> » <g/> : </p><p> І темний круг євангельських історій </p><p> Звучить як низка темних алегорій </p><p> Про наші підлі і скупі часи <g/> . </p>
doc#72 На передавання європейських І та g запропоновано компромісне вирішення <g/> : слова грецького походження ( <g/> або посередництва <g/> ) слід передавати в українському письмі через л і г <g/> , слова з латини або інших європейських мов з середнім чи пом'якшеним / перед а <g/> , о <g/> , и і в кінці складу та д передавати л м'яким та г. 6 вересня 1928 року М. Скрипник підписав текст “ <g/> Українського правопису <g/> ” <g/> , надавши йому обов'язковости <g/> .
doc#66 І хто знає <g/> : може колись наш театр знайде <g/> , виробить такий підхід до поетчиних « <g/> драматичних поем <g/> » <g/> , що питання про сценічність творів Лесі Українки стане здаватися смішним анахронізмом <g/> … </p>
doc#47 І ілюзія була вибудувана на порожньому місці <g/> .