Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 в своїх програмах <g/> , поглядах <g/> , світовідчутті <g/> . І їхній творчий акт передусім не пітійне
doc#79 – значущими словами <g/> : « <g/> Ні <g/> , хай буде од душі <g/> ! » І геть пізніше <g/> , у розмові <g/> , вона знов перебиває
doc#19 природи <g/> . Вужчий <g/> , але зате може цільніший <g/> . І зрештою не такий уже вузький <g/> , бо і сама ця ідея <g/> ,
doc#81 не спало щось про брак пильности в мене сказати <g/> . І так був Матяш <g/> , не стало Матяша <g/> , життя йшло своїм
doc#54 . Алеж воно таке наочне <g/> , що хто ж йому повірить <g/> ? </p><p> І <g/> , нарешті <g/> , - тема щастя <g/> . Гірка й правдива
doc#84 цього <g/> : під периною ( <g/> О німецькі перини <g/> ! І чому вас ніхто не оспівав <g/> , як Гоголь скрипучі
doc#24 в « <g/> Mystère profane <g/> » ототожнено з жінкою <g/> . </p><p> І щиросердо вклоняєтесь ви цій запашній персті <g/> ,
doc#81 готовий до формального іспиту з тих повістей <g/> . І таких творів був не один <g/> , надто з західніх
doc#40 : заревла <g/> , мов звір <g/> , диким вигуком <g/> » ( <g/> Стар <g/> . <g/> ) <g/> . І цей майбутній час раптовости <g/> , і розглянений
doc#67 серце твоє <g/> ! </p><p> З останнім диханням хіба я позбуду І думи й кохання моє <g/> ! </p><p> Прощай <g/> ! Хай очей твоїх ясне
doc#16 недвозначно свою орієнтацію на « <g/> чернь <g/> » <g/> . І тут донцовщина займає своє законне місце в ряду
doc#39 чуття <g/> , як жизність людей <g/> , природи <g/> , космосу <g/> . І все разом складається в розкішну казку — міт
doc#24 фігурує та сама героїня — жінка на кладовищі <g/> . І коли на початку твору вона з'являється в момент
doc#101 піднесений <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Це мені дуже тяжко сказати <g/> . І це одна з причин ( <g/> не єдина <g/> , звичайно <g/> ) <g/> , але одна з
doc#66 десь на задньому пляні в Шашаровської <g/> . </p><p> І тут постає перше питання <g/> : що взагалі грати в
doc#6 склад виставки <g/> , але мовчать про її сприйняття <g/> . І рецензії в пресі <g/> , хоч і численні <g/> , здебільшого
doc#28 , відомого з історії або мітології <g/> : </p><p> І спів його мов тиховода Лета <g/> , </p><p> Його побожно п'ють
doc#61 все це <g/> , тим змістовніше <g/> . Інакше і бути не могло <g/> . І Сергій Михайлович і Юлія — надто внутрішньо
doc#9 теперішніх обставинах здійснитися не можуть <g/> . </p><p> І все-таки <g/> , незважаючи на це <g/> , не можна
doc#15 закінчується двоелементним реченням <g/> : І долом геть собі село <g/> . Понад водою простяглось <g/> ,