This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 | І це було враження <g/> , що лишилося незабутнім на все моє дальше життя <g/> . </p> |
doc#52 | І навіть якщо можна <g/> , чи варт намагатися <g/> ? |
doc#12 | <p> Д <g/> ) в закінченнях 2 і 3 особи однини і 1 і 2 особи множини форми теперішнього часу дієслів І відміни <g/> , тоді як дієслова II відміни мають тут и <g/> , напр <g/> . |
doc#70 | І ця доповідь — власне роздум <g/> , колонау- кова публіцистика <g/> , не наука <g/> ; якщо тут є розумна підстава <g/> , то це <g/> , мабуть <g/> , погляд на науку ззовні <g/> , точніше — збоку <g/> . |
doc#25 | <p> </doc> </p><p> КОСТЬ МИХАЛЬЧУК </p><p> ( <g/> 21. 12. 1840 —7. 4. 1914 <g/> ) </p><p> 1. ВАГА І ПОСТАТЬ </p><p> З погляду тих <g/> , хто виміряє вартість науковця кількістю друкованих праць <g/> , Михальчука не можна вважати за визначного мовознавця <g/> . |
doc#36 | 24 лютого Ґе пише Толстому <g/> : « <g/> І дня не минає <g/> , щоб я не думав з вами <g/> » ( <g/> так <g/> , не стільки про вас <g/> , як з вами <g/> ) <g/> . |
doc#18 | І так побудована Франкова поема <g/> . |
doc#37 | <p> І він став фактичним власником здобутого скарбу <g/> . |
doc#27 | У період тульського заслання <g/> , 1847— 1850 і до смерти Миколи І <g/> , коли Куліш був під поліційним наглядом і переляканий <g/> , він писав майже виключно російською мовою ( <g/> за винятком кількох листів до Осипа Бодянського <g/> ) <g/> . |
doc#102 | : Дякую за розмову <g/> . </p><p> Розмову вела Людмила ТКАЧ ( <g/> ТАРНОВЕЦЬКА <g/> ) </p><p> Вересень 1993 </p><p> ШЕВЕЛЬОВ І ГОНЧАР <g/> : УЧИТЕЛЬ І УЧЕНЬ </p><p> Ю. В. Шевельов — видатний славіст сучасносте <g/> , інтелектуал <g/> , |
doc#68 | <p> І допоможуть у цьому поезії <g/> . |
doc#40 | Для фонетики і граматики це є книжка Олекси Синявського « <g/> Норми української літературної мови <g/> » ( <g/> Харків <g/> , 1931 <g/> ; друге видання — Львів <g/> , 1941 <g/> ) <g/> ; для лексики — « <g/> Російсько-український словник <g/> » Української Академії Наук <g/> , якого вийшло шість книжок ( <g/> Том І <g/> : А—Ж <g/> ; том II в 3 книжках <g/> : 3—Н <g/> ; том III в 2 книжках <g/> : О—П. Київ <g/> , 1924-1932 <g/> ) <g/> . |
doc#84 | І <g/> , очевидно <g/> , кілька сторінок купленого задрукованого паперу <g/> . |
doc#2 | <p> Ворожить про весну колишню <g/> , </p><p> Любов вціловує в слова </p><p> І випускає — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p> |
doc#76 | <p> </doc> </p><p> З ПРОБЛЕМ СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ ГЛОТОГОНІЇ </p><p> ДВІ СТАТТІ ПРО ПОСТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ </p><p> СТАТТЯ ПЕРША <g/> , МОВОЗНАВЧА </p><p> І </p><p> 1913 року в Відні вийшла книжка Степана Смаль-Стоцького Grammatik der ruthenischen ( <g/> ukrainischen <g/> ) Sprache у співпраці з Теодором Ґартнером <g/> . |
doc#57 | І в фолкльорі зберігаються елементи того <g/> , що Жук назвав історичною культурою <g/> . |
doc#60 | І можна сказати <g/> , що найкращим стимулом до збереження української свідомости є той факт <g/> , що підкреслюється і зберігається свідомість російська <g/> . </p> |
doc#19 | Бо </p><p> Уукраїна — то народ <g/> , </p><p> А народи не вмирають <g/> , а живуть із рода в род </p><p> І встають вони могутні <g/> , розруйновують гроби </p><p> І ідуть за правду й волю проти кривди і злоби <g/> . </p> |
doc#33 | І після того <g/> , як із зізнання підсудного точно встановлено <g/> , що ablativus auctoris в українській мові ніким ( <g/> саме той нещасний ablativus auctoris <g/> ! |
doc#41 | І то анекдотою з початку до кінця <g/> . |