Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 І вона воліла мати справу тільки з партіями <g/> , бо ті мали свої політичні програми на папері <g/> , і було легко їх перевірити і або схвалити або заборонити <g/> .
doc#22 І ми думаємо <g/> : ну <g/> , а наша черга <g/> , — завтра чи ( <g/> хоч би <g/> !
doc#23 <p> Шевченко починає з констатування Невідкличної наявности своїх трагічних дум <g/> , показує <g/> , як вони постали — вони виросли з туги за українською дівчиною <g/> , за краєвидом України ( <g/> « <g/> степи та могили <g/> , що на Україні <g/> » <g/> ) <g/> , за минулим вільної колись козацької країни ( <g/> « <g/> там родилась <g/> , гарцювала козацькая воля <g/> » <g/> ) і з усвідомлення трагічного стану України тепер ( <g/> « <g/> виросла могила <g/> , А над нею орел чорний Сторожем літає <g/> » <g/> ) <g/> , — і <g/> , посилаючи свої думи на Україну <g/> : </p><p> Там найдете щире серце </p><p> І слово ласкаве <g/> , </p><p> Там найдете щиру правду <g/> , </p><p> А ще <g/> , може <g/> , й славу <g/> …
doc#24 <p> </doc> </p><p> ( <g/> « <g/> Вертеп <g/> » Аркадія Любченка <g/> ) </p><p> І </p><p> Що двадцяті роки нашого сторіччя становили цілу еру в розвитку української духовости <g/> , — цього ніхто не заперечував і ледве чи заперечить <g/> .
doc#25 <p> </doc> </p><p> КОСТЬ МИХАЛЬЧУК </p><p> ( <g/> 21. 12. 1840 —7. 4. 1914 <g/> ) </p><p> 1. ВАГА І ПОСТАТЬ </p><p> З погляду тих <g/> , хто виміряє вартість науковця кількістю друкованих праць <g/> , Михальчука не можна вважати за визначного мовознавця <g/> .
doc#26 І <g/> , як у словнику поезії про Котляревського <g/> , заперечення поезії Котляревського безпосередньо виявляє себе у виборі слів <g/> , що їх нема в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , так тепер Шевченко насичує свій твір словами <g/> , яких ми даремно шукали б у творах Квітки <g/> .
doc#27 У період тульського заслання <g/> , 1847— 1850 і до смерти Миколи І <g/> , коли Куліш був під поліційним наглядом і переляканий <g/> , він писав майже виключно російською мовою ( <g/> за винятком кількох листів до Осипа Бодянського <g/> ) <g/> .
doc#28 І нарешті особливо красномовно про символістичні основи поетового світосприйняття говорять рядки <g/> , що характеризують безпосередньо його творчий процес <g/> : </p><p> Епітет серед них ( <g/> слів поезії <g/> ) як напасть <g/> : </p><p> уродиться <g/> , де й не чекав <g/> , </p><p> і тільки ямби та анапест </p><p> потроху бережуть устав <g/> . </p>
doc#29 І мій спогад з того не виняток <g/> .
doc#30 І <g/> , за Ломоносовим <g/> , « <g/> может собственных Платонов и быстрых разумом Ньютонов земля российская рождать <g/> » <g/> .
doc#31 І хоч ніхто не ставив його просто так <g/> , в цьому була глибинна суть « <g/> літературної дискусії <g/> » <g/> . </p>
doc#32 <p> І це невдовзі викликало реакцію <g/> . </p>
doc#33 І після того <g/> , як із зізнання підсудного точно встановлено <g/> , що ablativus auctoris в українській мові ніким ( <g/> саме той нещасний ablativus auctoris <g/> !
doc#34 <p> А ви </p><p> Дивуєтесь <g/> , що спотикаюсь <g/> , </p><p> Що вас і долю проклинаю <g/> , </p><p> І плачу тяжко і <g/> , як ви <g/> , </p><p> Душі убогої цураюсь <g/> , </p><p> Своєї грішної душі <g/> … </p>
doc#35 І <g/> , може <g/> , ці невеличкі нотатки викличуть інтерес романіста або драматурга до цієї або подібних постатей <g/> ? </p>
doc#36 24 лютого Ґе пише Толстому <g/> : « <g/> І дня не минає <g/> , щоб я не думав з вами <g/> » ( <g/> так <g/> , не стільки про вас <g/> , як з вами <g/> ) <g/> .
doc#37 <p> І він став фактичним власником здобутого скарбу <g/> .
doc#38 І хто ж може розкрити її краще від Чижевського <g/> ?
doc#39 <p> </doc> </p><p> І </p><p> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , повість Тодося Осьмачки <g/> , — це наче сама Україна <g/> .
doc#40 Для фонетики і граматики це є книжка Олекси Синявського « <g/> Норми української літературної мови <g/> » ( <g/> Харків <g/> , 1931 <g/> ; друге видання — Львів <g/> , 1941 <g/> ) <g/> ; для лексики — « <g/> Російсько-український словник <g/> » Української Академії Наук <g/> , якого вийшло шість книжок ( <g/> Том І <g/> : А—Ж <g/> ; том II в 3 книжках <g/> : 3—Н <g/> ; том III в 2 книжках <g/> : О—П. Київ <g/> , 1924-1932 <g/> ) <g/> .