Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному першопрестольному місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#0 <p> Тут час закінчити передмови і пора почати нашу історію <g/> . </p>
doc#0 Гість роззирнувся <g/> , помітив — так потім з'ясувалося <g/> , — на полицях кімнати многотомник « <g/> Історії України <g/> » Грушевського <g/> , назвав своє прізвище <g/> : Галицький <g/> , блимнув своєю посвідкою і запросив піти з ним на розмову — чи дружню <g/> ?
doc#0 Шпитальна койка вже чекала на нього <g/> , сторінка з історією хвороби <g/> , фіктивної <g/> , але історія все-таки була вже відкрита <g/> .
doc#0 Шпитальна койка вже чекала на нього <g/> , сторінка з історією хвороби <g/> , фіктивної <g/> , але історія все-таки була вже відкрита <g/> .
doc#0 <p> Історія зустрічі Н. з німецькими вояками ( <g/> майстром шибеничної справи <g/> ) тут уже розказана <g/> .
doc#0 <p> Шаркоф </p><p> Не шкодило б розписати тут історію Харкова й українців Харкова за майже півтора року німецької окупації <g/> .
doc#0 Але те <g/> , що тут пропонується читачеві <g/> , — не історія загальна <g/> , а тільки міркування на тему нейтральности або опору зайдам <g/> .
doc#0 <p> Історія українських початків у Пляуені <g/> , коротко <g/> , ведеться приблизно від кінця 1944 року <g/> , а переємністю вони з Берліну <g/> .
doc#0 <p> Історію української або україномовної преси в Німеччині ще не написано <g/> , а слід було б. Серед німецьких видань для українських робітників <g/> , видань <g/> , народжених у Берліні <g/> , але тепер звідти вивезених <g/> , був ілюстрований двотижневик « <g/> Дозвілля <g/> » <g/> , аполітично-розваговий <g/> , без злободенносте <g/> , без фронтів і без повчань <g/> , хай робітники на кілька годин забудуть свою невеселу долю і свою не милу серцю примусову псевдобатьківщину <g/> , посміються над карикатурами й потішаться або зажуряться над віршами й оповіданнями <g/> .
doc#0 <p> Від загальних міркувань тут уже слід повернутися до історії Н. <g/> , від Красного Лимана до Гофу <g/> .
doc#0 Сам і самотній був Н. у Красному Лимані <g/> , вчотирьох у Львові <g/> , всімох у Пляуені <g/> , а вже коли змовкли гармати й мінні поля <g/> , навколо Н. твориться цілий колектив <g/> , самоназваний муром/МУРом <g/> , не боячися претендувати на якесь <g/> , хай мале місце в історії України <g/> , української культури <g/> , в брунькуванні <g/> , в динаміці <g/> , в потужнінні <g/> . </p>
doc#1 А історію <g/> , тілько нашу <g/> , може вбгаю в 10 копійок <g/> .
doc#1 Однак із віршів цього періоду зникає тематика <g/> , пов'язана з історією України <g/> , тема національного гноблення <g/> , така характерна для періоду « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) <g/> . </p>
doc#1 <p> Це виразно показує єдиний вірш цього періоду <g/> , присвячений філософській інтерпретації української історії <g/> .
doc#1 <p> Саме в цьому вірші Т. Шевченко стверджує <g/> , що історії давньої України настане кінець і без сокири <g/> , не через революцію <g/> , а через тріюмф Правди і Справедливости <g/> .
doc#1 Концепція української історії у вірші переглянута й підпорядкована новій <g/> , загальній концепції життя людини і Бога у творчості Т. Шевченка <g/> .
doc#2 Руїни <g/> » <g/> , — синтеза історії Волині <g/> .
doc#3 Інститут літератури не вчить людей писати романи <g/> , інститут історії — робити державні перевороти <g/> .
doc#4 Все таки можна думати <g/> , що роман характеризується тим <g/> , що це історія подій і героя/героїв <g/> , може часом не і <g/> , а або <g/> , ця історія може перериватися <g/> , перевертатися в часі й просторі <g/> , улягати варіяціям і вставкам усякого типу <g/> .