Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 Принцип плекання літератури в організації вибраних і талановитих <g/> , відгороджених від сірої більшости я переніс на зовсім інші обставини еміграції по таборах <g/> .
doc#38 <p> В українській літературі більше <g/> , ніж у якій іншій <g/> , проблема змішання стилів <g/> , протиприродної цупкості старих стилів <g/> , еклектизму <g/> , елементарного браку стильової диференціації позначається протягом усього її існування <g/> .
doc#40 <p> Читач помітить <g/> , що розділ про речення викладений менш докладно <g/> , ніж інші розділи <g/> .
doc#41 Бажання в одноразовій неповторності явищ і предметів <g/> , у найпластичнішому їх відтворенні схопити їхню суть — іде від клясицизму <g/> ; відтворення не вислідів мистцевої думки <g/> , а самого процесу її формування веде до зовсім інших манер і стилів <g/> . </p>
doc#42 Це — інший образ <g/> , але хіба він не зв'язаний стрункою лінією з першим <g/> ?
doc#43 Коли ж таке визначення жанру когось разить — бійтеся Бога <g/> , навіть не чуже слово <g/> , — то я можу запропонувати інше визначення — містерія <g/> .
doc#44 Література українська цілком перейшла на стан захалявної <g/> , і поети й критики гордовито мовчать у шахтах Донбасу і тюрмах Мордовії і інших незліченних « <g/> колоніях <g/> » за дротами <g/> .
doc#45 Нормальний еволю­ційний процес у взаємозв'язках з іншими народностями неухильно веде до змін та може викликати " <g/> даже полное <g/> , лишь бы постепенное отрицание содержания <g/> " ( <g/> Гол 93 <g/> ) <g/> , не спричинивши шкоди народності <g/> .
doc#46 Напевне <g/> , не меншого тиску зазнав тоді й Маланюк та інші колишні вісниківці <g/> . </p>
doc#50 У той час <g/> , як люди колективних почувань — Степан Чичка <g/> , Васька <g/> , Кость <g/> , дід Кіт — гинуть <g/> , одні — в пасивній вірності засадам роду <g/> , інші — в завзятому <g/> , але сліпому опорі тим <g/> , хто хоче ці засади зламати <g/> , — відчуваючи вічність <g/> , але не усвідомлюючи своїх зв'язків з нею <g/> , — у Свиридові ця катастрофа підноситься до висоти індивідуальної трагедії <g/> , тим сильнішої <g/> , що вона охоплює в ньому не одне якесь <g/> , а всі ці почування <g/> : почування любови <g/> , релігійно-поетичне надхнення <g/> , відчуття нації <g/> . </p>
doc#52 Іншими словами <g/> , хай читач не шукає тут ні географії <g/> , ні історії <g/> , хоч далі й і список вийшов би <g/> , мабуть <g/> , не коротший <g/> , — із спогадів Семена Підгайного й інших <g/> .
doc#54 — </p><p> яким <g/> , зрештою <g/> , легко знайти цілковиті паралелі хоч би в тих же « <g/> Проклятих роках <g/> » Клена <g/> , — або майже комічні інтонації елегії Ленського з пушкінського « <g/> Онєґіна <g/> » в застосуванні до зовсім іншої ситуації й часу <g/> : </p><p> Перейде він через Славути міст <g/> , </p><p> А чи впаде під спалахом вогнистим <g/> ?
doc#55 <p> Два інші критерії ( <g/> 2,6 і 2,7 <g/> ) досі звичайно не згадувалися і не застосовувалися <g/> , хоч вони мають свою вагу <g/> .
doc#57 <p> Судячи з опису <g/> , вона була ближча <g/> , ніж будь-яка інша до <g/> , власне <g/> , фолкльору <g/> , з ідеєю простокутньої центральної споруди <g/> , залитої світлом <g/> , багатої на мозаїки й фолкльорний орнамент <g/> .
doc#59 Шлях гуманізму супроти себе і супроти інших <g/> .
doc#60 Нові поняття в українській мові <g/> , як правило <g/> , не створюються засобом української мови <g/> , і не беруться з інших мов <g/> , а переймаються з російської мови <g/> .
doc#61 Розв'язка найлегша <g/> , щоб не сказати найлегковажніша <g/> , — але вона приносить щастя тільки примітивним натурам <g/> , — тоді як інші не знаходять у цьому виходу з самоти <g/> , навпаки <g/> , тільки гостріше відчувають трагічність свого життя і тягар власної замкненої в собі особи <g/> . </p>
doc#62 В іншому листі того ж часу вона визнає <g/> : " <g/> Я ще більше бездомна <g/> , ніж ти <g/> , бо ніколи цього дому і не мала <g/> " ( <g/> с. 671 <g/> ) <g/> .
doc#63 Така є творчість Марії Цуканової <g/> , Володимира Русальського та інших <g/> .
doc#65 <p> Микола Куліш </p><p> 1. ЕПІЗОД З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИЦТВА </p><p> Вершинними досягненнями української лексикографії дореволюційного часу були українсько-німецький словник Є. Желеховського і С. Подільського <g/> , 1886 і українсько-російський словник Б. Грінченка <g/> , 1909. Але першим науково опрацьованим словником широкого засягу з іншої мови на українську став тільки вже пореволюційний " <g/> Російсько-український словник <g/> " Української Академії Наук <g/> .