Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Тоді радісно-тріюмфальні маніфестантні юрби великих міст обіцяли собі тріюмфальний і близький вступ свого війська до ворожої столиці і <g/> , кажучи словами російського класика ( <g/> зовсім з іншої нагоди і в іншу добу сказаними <g/> ) <g/> , « <g/> в воздух чепчики бросали <g/> » <g/> .
doc#1 <p> Адекватна періодизація поезій Т. Шевченка ще й досі не розроблена <g/> , а чимало непорозумінь випливає з тенденції надавати особливого значення одним періодам <g/> , водночас нехтуючи іншими <g/> .
doc#2 За цей час одні встигли переглянути свої старі погляди й відійшли на інші позиції <g/> .
doc#3 Рідше трапляються в полі спостережень однієї особи радикальні зсуви в поширених і поточних синтаксичних конструкціях <g/> , коли одна раптом « <g/> виходить з моди <g/> » <g/> , занепадає і на її місце приходить інша <g/> , нова <g/> , при чому <g/> , можливо <g/> , старша занепадає <g/> , а на її місце приходить нова <g/> , щоб заповнити порожнечу <g/> , а <g/> , можливо <g/> , спершу шириться нова конструкція — паралельна до старої <g/> , а потім у суперництві двох паралельних конструкцій перемагає ( <g/> а часом і не перемагає <g/> , а навпаки <g/> , « <g/> замах <g/> » не вдається і в змаганні нового і старого старе стверджує свою позицію <g/> ) <g/> .
doc#4 Думається <g/> , що мова тут не про те просто <g/> , що одні вірші написані раніше <g/> , а інші пізніше <g/> , це була б істина самоочевидна <g/> .
doc#5 Він появився в романі не стільки з ідеологічних причин ( <g/> як усі інші герої <g/> ) <g/> , скільки радше з сюжетних <g/> .
doc#6 Це були “ <g/> портрети <g/> ” тих знарядь <g/> , тих інструментів <g/> , якими працював мис- тець у цій галерії <g/> , коли він був там найнятий як робітник — обрамлювач картин інших майстрів <g/> : об'єктами “ <g/> портретів <g/> ” були щипці <g/> , молотки <g/> , пензлі <g/> , пилки тощо <g/> .
doc#7 Інші обмежувалися на зреченні пунктуації <g/> .
doc#8 Пригадую <g/> , як майже по-дитячому радів Петров-Бер <g/> , коли <g/> , після уважних студій над Монтеск'є та іншими мислениками XVIII сторіччя <g/> , він дійшов висновку <g/> , що вже там « <g/> лежить увесь Маркс <g/> » <g/> . </p>
doc#9 А до того мої головні зацікавлення в п'ятдесятих роках перемістилися до інших проблем <g/> , насамперед історичної фонології <g/> .
doc#10 Вагу цих мовознавців оцінив <g/> , між іншим <g/> , і совєтський режим <g/> : усі ці мовознавці <g/> , що були в сфері засягу режиму <g/> , були знищені <g/> , докладено всіх зусиль <g/> , щоб знищити їхні твори <g/> , замовчати відкрите ними <g/> . </p>
doc#11 Роздериротазівотна <g/> , мовляв з інших приводів Микола Хвильовий <g/> , логіка життя — перелік зупинок вапоретто — протистоїть « <g/> логіці мистецтва <g/> » <g/> , самому романові <g/> .
doc#12 Остаточне прийняття чи відкинення цих змін — як і можливих інших — може належати компетенції тільки майбутньої Всеукраїнської Правописної Конференції <g/> , вільної в своїх дискусіях і ухвалах <g/> . </p>
doc#13 Це інше питання <g/> .
doc#14 Можна приставати чи не приставати на Маланюкову концепцію історії України і її степового прокляття <g/> , але тільки поет — сам Маланюк чи інший — може подолати цю концепцію <g/> .
doc#15 Говорячи про вигуки <g/> , що стоять поза реченням <g/> , " <g/> і інші вирази <g/> , що дорівнюють [ <g/> равносильные <g/> ] реченню <g/> " <g/> , про " <g/> незакінчені <g/> , недоговорені речення <g/> " <g/> , він додає <g/> : " <g/> Далі сюди належать заголовки ( <g/> книг <g/> , розділів <g/> , статтей <g/> , журналів <g/> , газет <g/> ) " <g/> , відзначаючи в примітці <g/> : " <g/> звичайно <g/> , не ті <g/> , що становлять речення <g/> " <g/> . </p>
doc#16 <p> В одній статті говориться <g/> : « <g/> Духова структура його незгармонізована і повна внутрішніх противенств та несподіваних скоків <g/> , як мало яка інша <g/> .
doc#17 <p> Дальші три дії <g/> , що відбуваються в місті <g/> , в Харкові <g/> , були побудовані на іншому ритмі <g/> , на ритмі розпанаханому <g/> , невідстояному <g/> , позбавленому чіткої закономірности <g/> .
doc#18 <p> Притча про дерева <g/> , в якій не носій волі в самоті кедр <g/> , солодощів життя — пальма <g/> , краси — рожа <g/> , госпо- даровитости — дуб <g/> , журби — береза <g/> , а символ приниженосте й служби іншим терен стає королем рослинного світу <g/> , могла б бути тлумачена як алегорія на тему громадського служіння особи громаді <g/> ; але ця притча теж розшифрована Мойсеєм месіяністично <g/> : найзанедбаніший і найупослідженіший народ несе в собі Божий заповіт і відслонить світло людству <g/> . </p>
doc#19 На жаль <g/> , текст її уліг вимогам радянської цензури <g/> : найцікавіші політичні поезії Мови не ввійшли до збірки <g/> , в інших оминено важливі пасажі <g/> .