Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 У центрі уваги автора <g/> , відповідно до загального профілю видання <g/> , сполучуваність числівників типу двоє з одним іменником і несполучуваність з іншими <g/> .
doc#4 <p> Поетка може й зовсім зневтралізувати себе <g/> , усунути себе з вірша не тільки як займенник або іменник <g/> , а взагалі як учасника <g/> .
doc#9 господар <g/> » <g/> , XI <g/> , 57 <g/> ) <g/> ; прийменник до з віддієслівним іменником у родовому відмінку у функції призначення ( <g/> « <g/> Всякі знадоби до писання <g/> » — « <g/> Адв <g/> .
doc#9 ) <g/> ; спорадичні форми місцевого відмінка іменників чоловічого і середнього роду м'якого типу на -ю ( <g/> « <g/> Чи є в життю кращі літа <g/> » - « <g/> Пісня <g/> » <g/> , І <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; вживання префікса за- при прикметниках і прислівниках з суперлятивним значенням ( <g/> « <g/> Вже запізно рятувать принцесу <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#9 » <g/> , VII <g/> , 50 <g/> ) <g/> ; сталий наголос на другому складі в слові язик ( <g/> « <g/> З рукою довгою <g/> , з язиком довгим <g/> » - « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , ЗО <g/> ) <g/> ; спорадичні випадки наголосу на суфіксі в іменниках середнього роду на -ення ( <g/> « <g/> Великий буде жах <g/> , велике й визволення <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , І <g/> , 34 <g/> ) <g/> ; спорадичне затримання в знахідному відмінку однини кінцевого наголосу в іменниках жіночого роду з рухливим наголосом ( <g/> « <g/> Може б та щира <g/> , гарячая мова Зломила зиму <g/> » — « <g/> Співець <g/> » <g/> , І <g/> , 15 <g/> ) <g/> ; поодинокі випадки наголосу на передостанньому складі замість третього з кінця в іменниках жіночого роду вигода ( <g/> « <g/> Тут міська вигода <g/> » — « <g/> В магаз <g/> .
doc#9 » <g/> , VII <g/> , 50 <g/> ) <g/> ; сталий наголос на другому складі в слові язик ( <g/> « <g/> З рукою довгою <g/> , з язиком довгим <g/> » - « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , ЗО <g/> ) <g/> ; спорадичні випадки наголосу на суфіксі в іменниках середнього роду на -ення ( <g/> « <g/> Великий буде жах <g/> , велике й визволення <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , І <g/> , 34 <g/> ) <g/> ; спорадичне затримання в знахідному відмінку однини кінцевого наголосу в іменниках жіночого роду з рухливим наголосом ( <g/> « <g/> Може б та щира <g/> , гарячая мова Зломила зиму <g/> » — « <g/> Співець <g/> » <g/> , І <g/> , 15 <g/> ) <g/> ; поодинокі випадки наголосу на передостанньому складі замість третього з кінця в іменниках жіночого роду вигода ( <g/> « <g/> Тут міська вигода <g/> » — « <g/> В магаз <g/> .
doc#9 « <g/> З рукою довгою <g/> , з язиком довгим <g/> » - « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , ЗО <g/> ) <g/> ; спорадичні випадки наголосу на суфіксі в іменниках середнього роду на -ення ( <g/> « <g/> Великий буде жах <g/> , велике й визволення <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , І <g/> , 34 <g/> ) <g/> ; спорадичне затримання в знахідному відмінку однини кінцевого наголосу в іменниках жіночого роду з рухливим наголосом ( <g/> « <g/> Може б та щира <g/> , гарячая мова Зломила зиму <g/> » — « <g/> Співець <g/> » <g/> , І <g/> , 15 <g/> ) <g/> ; поодинокі випадки наголосу на передостанньому складі замість третього з кінця в іменниках жіночого роду вигода ( <g/> « <g/> Тут міська вигода <g/> » — « <g/> В магаз <g/> .
doc#9 » <g/> , 80 <g/> ; якщо припустити <g/> , що зимно тут іменник <g/> , то пор <g/> .
doc#9 З прикметників і іменників відзначу <g/> : годен — можу ( <g/> « <g/> Нічим не годна запомогти <g/> » — « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 91 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 Є поодинокі типові для Галичини використання суфіксів іменників <g/> : кутик — куток ( <g/> « <g/> Кутики уст не піднімались в нього <g/> » — « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 У місцевому відмінку однини іменників чоловічого і середнього роду м'яких основ спорадично можуть бути в М. Коцюбинського закінчення -ю ( <g/> « <g/> У зідханню тому почувся ревний жаль <g/> » — « <g/> В путах шайт <g/> .
doc#9 З особливостей уживання прийменників відзначу до з родовим відмінком віддієслівного іменника у функції призначення ( <g/> « <g/> Зелені рядки величезної книги <g/> , розгорненої до читання <g/> » — « <g/> В путах шайт <g/> .
doc#9 Принаймні 1909 р. І. Огієнко вказував <g/> , що правильним наголосом у словах <g/> , виведених від основи ім'я <g/> , мав би бути наголос на корені <g/> : іменник <g/> , заіменникxxiii <g/> . </p>
doc#9 <p> Ось приклади відповідних іменників <g/> : оборки ( <g/> « <g/> В білому чіпку в оборках <g/> » - С 64 <g/> ; рос <g/> .
doc#9 <p> 1. В трискладових і довших іменниках середнього роду на -ання <g/> , що походять від дієслів з наростком -а ( <g/> ти <g/> ) <g/> , переважно наголошеним <g/> , як правило <g/> , старий наголосxxxviii припадав на наросток <g/> .
doc#9 <p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> ) + корінь ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> , або двоскладовий <g/> ) + нульовий наросток і походять від дієслів <g/> , після багатьох стародавніх ще і новіших акцентологічних пересувів і змін <g/> , зв'язаних первісно зі старою системою інтонувань <g/> , закріпився як переважна норма накореневий наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> .
doc#9 <p> Не всі іменники цієї категорії припускають тепер обидва наголоси <g/> .
doc#9 Отже <g/> , семантичне розмежування в цій категорії іменників чоловічого роду здається передчасним <g/> , бо наголос тут ще не стабілізувався <g/> , не відстоявся <g/> .
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .