Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Не шкідливі ті гомоніми <g/> , які належать до цілком відмінних царин життя <g/> , бо в них контекст допомагає встановити <g/> , про що саме йдеться <g/> , як от <g/> : жовтяниця 'хвороба' і жовтяниця — 'рослина' або джиґун 'гульвіса' і 'страва з сирівцю' <g/> .
doc#40 , слово поступовий може означати 'проґресивний' і 'ступневий' <g/> .
doc#10 Якщо виключити з розгляду ( <g/> 10 <g/> ) і ( <g/> 14 <g/> ) як чисто інформативні нотатки <g/> , а ( <g/> 11 <g/> ) як працю в рамках діяльності <g/> .
doc#10 <p> Та що Курило цікавили насамперед проблеми генетичного характеру <g/> , а не опис окремих мовно-територіяльних одиниць <g/> , то на основі ( <g/> 11 <g/> ) виростають дві інші праці <g/> , вже не чисто описового <g/> , а описово-проблемного характеру — ( <g/> 12 <g/> ) і ( <g/> 16 <g/> ) <g/> .
doc#55 з 1918 р. до 1993 р. може бути бачений у такій послідовності <g/> : </p><p> a <g/> ) період закладання фундаментів <g/> , увінчаний солідною працею Синявського <g/> , 1928 р. ( <g/> там <g/> , де ця праця і була викривлена довільними постановами східно-західного компромісу <g/> , особливо в царині написань чужомовних слів західного походження <g/> ) <g/> ; </p><p> b <g/> ) період шокового лікування Хвилі — Постишева <g/> , 1933/34 <g/> , « <g/> вздиблений <g/> » правопис ( <g/> улюблене слово-гасло Постишева <g/> ) <g/> , як « <g/> вздыбленною <g/> » була історія Росії в критичні епохи — Іван Грозний <g/> , Петро І <g/> , Ленін <g/> , Сталін <g/> , — що геніяльно схоплено в Фальконетовому пам'ятнику Петрові І ( <g/> 1766— 1782 <g/> ) <g/> , здійсненому французьким скульптором <g/> ; </p><p> c <g/> ) період повільного <g/> , дуже повільного видужання після шокового трактування <g/> , непослідовне <g/> , внутріш- ньосуперечливе <g/> , від імпровізації <g/> , від зміни до зміни <g/> , не раз за методою Охрімової свити <g/> . </p>
doc#10 Відзначу тільки <g/> , що виключення у з розвиткового ряду о > і ( <g/> 26 <g/> , 86 <g/> ) різко суперечить даним пам'яток <g/> , та і в сучасних говірках у надто поширене <g/> , щоб його можна було приписати словацьким або польським впливам ( <g/> 26 <g/> , 8523 <g/> ) <g/> .
doc#55 Як попередній здогад можна запропонувати на розгляд припущення <g/> , що правописні зміни ( <g/> 1 <g/> ) і ( <g/> 3 <g/> ) <g/> , імовірно <g/> , були мовно вмотивовані <g/> , а ( <g/> 2 <g/> ) було довільне <g/> . </p>
doc#25 Це вже третичне і ( <g/> 3 <g/> , 65 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> Якщо брати рефлекси о в нових закритих складах <g/> , то Ганцов для всіх українських говірок приймає за вихідну стадію о >уо <g/> , звідки потім в одних говірках у <g/> , а в інших у наслідок пересунення артикуляції вперед уо > уе > уї <g/> , а з цього останнього знов або в висліді монофтонгізації ї12 <g/> ) <g/> , або в висліді дальшого пересунення артикуляції вперед уі > і ( <g/> 4 <g/> , 133 <g/> ) <g/> .
doc#89 Один критик закидає мені <g/> , що я « <g/> вбив <g/> » В. Скотта и А. Дюма <g/> , і в зв'язку з цим передчуває <g/> , що я « <g/> повалю усі інші величі світової літератури <g/> , а замість них видвигну скрізь герми <g/> , вівтарі і ( <g/> ?
doc#40 , при однорядних членах речення може систематично повторюватися і ( <g/> »Що вже той кінь виробляв <g/> !
doc#10 До хибности його схеми в ( <g/> 4 <g/> ) спричинилося <g/> , можна думати <g/> , хибне і чисто апріорне твердження <g/> , ніби “ <g/> цей процес ( <g/> розвитку — Ю.Ш. <g/> ) в дифтонгізованих о <g/> , е сливе на всьому просторі української язикової території в основному свойому напрямку був єдиний <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 133 <g/> ) і що відмінність сучасних рефлексів — і ( <g/> або ї <g/> , ы <g/> , у <g/> ) в південних говірках <g/> , поліфтонги в північних — це “ <g/> не два шляхи процесу <g/> , а дві стадії того ж самого процесу <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 137 <g/> ) <g/> . </p>
doc#77 Його обвинувачують в міщанстві <g/> , в куркульстві і ( <g/> авторів анахронізм <g/> ?
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#72 Секція правопису належала до Правописно-термінологічної Комісії під головуванням А. Кримського і ( <g/> в 1918 р. <g/> ) А. Ніковського ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1921. 82 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> ПРИЙМЕННИК <g/> , СПОЛУЧНИК <g/> , ЧАСТКА </p><p> § 69. ПРИЙМЕННИК І СПОЛУЧНИК </p><p> Прийменники і сполучники — це допоміжні слова <g/> , за допомогою яких здійснюються і виявляються зв'язки між членами речення або і ( <g/> в випадку сполучників <g/> ) між реченнями <g/> .
doc#40 <p> ПРИКМЕТНИК У РЕЧЕННІ </p><p> Прикметник означає ознаки ( <g/> прикмети <g/> ) предметів <g/> ; відміняється не тільки в відмінках і обов'язково в числах <g/> , а і ( <g/> в однині <g/> ) в родах і всіма своїми формами узгоджується з іменником <g/> .
doc#65 Це розрізнення твердости-м'якости перед і відрізняє українську мову від російської <g/> , де приголосні м'якшаться перед і ( <g/> в російському письмі и <g/> ) автоматично <g/> .
doc#72 342 і далі в передруку правил <g/> , без словничка <g/> , у <g/> : Тимошенко 2 <g/> ) <g/> , книжка зберігає такі характеристичні особливості галицького правопису <g/> , як уживання Ї<Ѣ <g/> , і ( <g/> дїд <g/> ) <g/> ; відокремлене писання частки ся з дієсловами <g/> ; знак м'якшення після зубного між двома паляталізованими приголосними ( <g/> сьвіт <g/> ) \ у морфології — закінчення -ий в родовому відмінку множини іменників на приголосний ( <g/> копий <g/> , грудий <g/> , а не коней <g/> , грудей <g/> ) <g/> ; а надто віддання літер д та і у чужомовних словах ( <g/> біольогія <g/> ) ( <g/> Тимошенко 2 <g/> , 336 <g/> , 338 <g/> , 343 <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Більше слів охоплює і більше значення має чергування е та о з і ( <g/> е <g/> , о <g/> : і <g/> ) <g/> .