Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Не бував я і в будинку Івана Франка <g/> , а музей коло Оперного театру був офіційно закритий <g/> , і я не добирався всередину <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Чернишевський у Вілюйську <g/> » <g/> ) </p><p> Не менш нищівно схарактеризовано й спеціяльно літературне оточення тих днів <g/> , в якому </p><p> Олександрійських муз нащадки і послідки <g/> , </p><p> Вони роїлися <g/> , поети і піїтки <g/> . </p>
doc#81 Це було таке ж скромне погруддя <g/> , як Гоголь і Пушкін <g/> , і це була дуже своєрідна комбінація тих двох з цим боротьбістом <g/> , редактором « <g/> Вістей <g/> » і слабкеньким поетом і фейлетоністом <g/> .
doc#9 Так само і в термінологічній діяльності <g/> , зосередженій в Українській Академії наук у Києві <g/> , зв'язки з Галичиною підкреслювалися в деклараціях і здійснювалися на практиці <g/> .
doc#41 Ірця і Тася з їхньою висловленою чи не висловленою мрією про шлюб - це в системі образів твору дві грані одного образу <g/> : примхливо-почуттєвої <g/> , технічно-неускладненої вічної жінки <g/> . </p>
doc#9 Навіть випадкові зустрічі за кордоном <g/> , подібні до описаної в « <g/> Товаришках <g/> » Олени Пчілки зустрічі Люби з Бучинським у Відні <g/> , спричинялися до переймання галицьких мовних зразків5. Причина цього полягала в атмосфері імпонування <g/> , яку створювало повсякчасне і тематично не обмежене вживання української мови галицькою інтелігенцією <g/> .
doc#11 <p> Тут можна б і поставити крапку <g/> .
doc#81 Як і вони <g/> , я ніколи не « <g/> пас ягнята за селом <g/> » <g/> , — ввесь цей психологічний комплекс був для мене тільки екзотикою <g/> .
doc#84 Одна — методою демократичною і тиском економічним <g/> , друга — методою терористичною і політичним тиском <g/> , але в суті ту саму революцію <g/> .
doc#73 Почасти подібний характер мали і журнали <g/> , видавані в Австрії <g/> , — « <g/> Звено <g/> » під редакцією Володимира Кримського і пізніші « <g/> Літаври <g/> » під редакцією Юрія Клена <g/> , хоч загалом вони <g/> , мавши одного редактора <g/> , а не позбавлену власного обличчя редакційну колегію <g/> , відзначалися витриманішим характером <g/> . </p>
doc#27 « <g/> Може <g/> , — писав він <g/> , — з часом Бог і поможе нам звести докупи сі три народи <g/> » ( <g/> до Ґрабовського <g/> , 1856 <g/> ) <g/> .
doc#84 Перші місця перепалені і обвуглені <g/> , другі — не догоріли <g/> .
doc#72 Так чинили й інші і з цим <g/> , і з іншими офіційно небажаними мовними компонентами <g/> .
doc#9 М. Коцюбинський добре знав східноукраїнські варіянти <g/> , широко їх використовував і їх зовсім не цурався <g/> .
doc#71 : 47 <g/> , с. ХХХІХ <g/> ; 48 <g/> , с. 60 і наст <g/> .
doc#15 Так <g/> , Клеменсєвіч пише <g/> : </p><p> Сюди [ <g/> маються на увазі називні речення <g/> , хоч як ми бачили <g/> , терміну цього <g/> , як і взагалі виокремлення їх в особливу категорію Клеменсєвіч не знає <g/> .
doc#94 « <g/> Народ <g/> » ставав матеріялом для маніпуляцій <g/> , розумових під пером офіційних борзописців і поліційних у чорних воронах і ешельонах у Заполяр'я. Абстрактним було поняття держави <g/> , а ще абстрактнішим стало поняття народу <g/> .
doc#81 Друкарки — теж порядком громадського навантаження <g/> , себто в понаднормальні години і задурно — друкували статті й інші матеріяли <g/> , — писав або збирав їх я <g/> : я наклеював їх шпальтами на великий аркуш паперу <g/> ; хто вмів малювати <g/> , — робив малюнки <g/> , дружні шаржі <g/> , карикатури <g/> , що їх наліплювано між дописами <g/> , і все це вивішувано на загальне читання в передпокої другого поверху <g/> .
doc#11 Не знаю <g/> , чи наші хрестоносці-веремієроби читали пізні романи Андруховича <g/> , але й « <g/> Московшда <g/> » <g/> , і вже тепер « <g/> Перверсія <g/> » ( <g/> так <g/> , с <g/> , не з <g/> , ради Бога милосердного <g/> ) побачили світ на сторінках « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , і багаття не палали ні на Майдані Незалежносте в Києві <g/> , ні перед будинком Народного Союзу в Джерзі-Сіті <g/> . </p>
doc#81 <p> Ці приклади <g/> , а їх можна було б подавати куди більше <g/> , зовсім закономірні <g/> , і я виписую їх не для того <g/> , щоб когось обвинувачувати в затисканні моєї особи <g/> .