This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , | яку | я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p><p> Жан-Жак Руссо </p><p> Je suis |
doc#0 | , що Н. доносить <g/> . Галицький не знає <g/> , що Н. знає <g/> , | яку | функцію виконує Муся <g/> . Суцільний водевіль <g/> . </p> |
doc#0 | зловісну насолоду нищення людських життів <g/> , | яку | так страхітливо відтворив Ігор Стравинський у |
doc#0 | , кожне вікно вагона було амбразурою фортеці <g/> , | яку | треба було взяти з боєм <g/> . Ні <g/> , одного разу Н. |
doc#1 | не прямо <g/> , а через ілюзію ( <g/> « <g/> вільна думка <g/> , | яку | годі випустити на волю <g/> » <g/> ) <g/> . </p><p> Словесні ресурси |
doc#1 | останнього року його життя <g/> . Еволюція стилю <g/> , | яку | МИ ДОСЛІДИЛИ <g/> , - перехід під деструктивного <g/> , |
doc#4 | книжки — це не тільки акт критикової сваволі ( <g/> на | яку | я <g/> , зрештою <g/> , теж застеріг собі право <g/> ) <g/> , але й |
doc#4 | — це ще не література <g/> . Бо є в ній та « <g/> крапелька <g/> » <g/> , | яку | людський дух <g/> , дух мистця додає до суми засобів і |
doc#4 | . Бо і тема гармонії <g/> , і тема бунту <g/> , і тема — про | яку | мова буде далі — смерти — всі вони сприймаються в |
doc#6 | двох світів виросла його особиста трагедія <g/> , | яку | він ховав сам від себе в релігійній екстазі й |
doc#6 | ” Франсіса Томпсона <g/> , далеко не простої поеми <g/> , | яку | Курилик знав мало не напам'ять <g/> . Цьому |
doc#6 | в провінційності української Буковини ( <g/> | яку | він знав через українських піонерів у Канаді <g/> ) і |
doc#8 | . Я дозволю собі процитувати трохи довгу <g/> , але | яку | ж яскраву ( <g/> і суб'єктивну <g/> ) характеристику |
doc#9 | хвилин до 1943—1944 років <g/> . Є ще одна особа <g/> , | яку | мушу згадати в цьому контексті <g/> : Володимир |
doc#9 | , і проти позичень з галицької книжної мови <g/> , | яку | І. Нечуй-Левицький саме вважав за засмічену |
doc#9 | нею насамперед у повісті « <g/> Товаришки <g/> » <g/> , про | яку | мова в нас буде далі <g/> . Та і в мові творів Олени |
doc#9 | цього полягала в атмосфері імпонування <g/> , | яку | створювало повсякчасне і тематично не |
doc#9 | , всупереч умовам Костомаровської премії <g/> , на | яку | словник складано <g/> , в ньому широко використано |
doc#9 | з цього погляду згадка про мову С. Петлюри <g/> , | яку | знаходимо в І. Нечуя-Левицького <g/> : « <g/> Я ж часто |
doc#9 | , а не була вузькольокальною <g/> , який ( <g/> ідеал <g/> ) і | яку | ( <g/> програму <g/> ) вона зформулювала <g/> , як ми бачили <g/> , ще |